Карта сайту > Головна> Новини ААУ> Відбувся ІІІ Щорічний Осінній форум ААУ «АДВОКАТУРА УКРАЇНИ. КИЇВСЬКІ ДЗВОНИ»

Відбувся ІІІ Щорічний Осінній форум ААУ «АДВОКАТУРА УКРАЇНИ. КИЇВСЬКІ ДЗВОНИ»

Оплата членських внесків

25.09.2013

Відбувся ІІІ Щорічний Осінній форум ААУ «АДВОКАТУРА УКРАЇНИ. КИЇВСЬКІ ДЗВОНИ»

20 вересня 2013 року у Софіївському Гранд Холі готелю «Прем’єр Палац» відбувся ІІІ Щорічний Осінній форум ААУ «АДВОКАТУРА УКРАЇНИ. КИЇВСЬКІ ДЗВОНИ».

Форум, присвячений актуальним питанням в адвокатурі України, покликаний об’єднати адвокатів для сприяння інтенсифікації процесів розвитку та зміцнення інституту адвокатури в нашій державі.

Відкрила Форум Президент Асоціації адвокатів України Ольга Дмитрієва. Вона привітала всіх учасників від імені організаторів ІІІ Щорічного Осіннього Форуму ААУ«Адвокатура України. Київські дзвони». Президент ААУ звернула увагу, що на цьому Форумі у порівнянні з минулими було розширено тематику оподаткування адвокатської діяльності, та подякувала доповідачам, які погодилися поділитися своїм досвідом та практичними знаннями, відмітивши тих з них, що постійно виступають на форумах, які проводить Асоціація адвокатів України. Ольга Дмитрієва також висловила сподівання, що цей Форум матиме свої конструктивні наслідки.

Модератором першої сесії виступила Ольга Дмитрієва, Президент Асоціації адвокатів України, адвокат, Керуючий партнер ЮФ «Дмитрієва та Партнери», Голова Вищої ревізійної комісії адвокатури України.

З доповіддю на тему: «Система роботи адвокатури Литовської Республіки: теорія і практика» виступила Людвіка Мяшкаускайте, Віце-Президент Ради Асоціації адвокатури Литовської Республіки, доктор філософії. Віце-Президент звернула увагу на спільність проблем, з якими стикається адвокатура Литовської Республіки та адвокатура України. Як зазначила Людвіка Мяшкаускайте, адвокатура в Литовській Республіці є єдиною, а здійснювати захист та представництво в судах мають право тільки адвокати, крім випадків здійснення представництва інтересів юридичних осіб на підставі статуту. Розповідаючи про порядок набуття статусу адвоката в Литовській Республіці, Віце-Президент повідомила, що для цього особа, яка прагне стати адвокатом, має пропрацювати два роки помічником адвоката і скласти іспит. Якщо ж особа має не менше5 років стажу роботи в галузі права, то два роки практики в статусі помічника адвоката не потрібні, а іспит така особа складає у спрощеній формі, яка включає лише етику та організацію адвокатської роботи. Людвіка Мяшкаускайте також розповіла про розподіл адвокатів за організаційно-правовими формами в Литовській Республіці, зазначивши, що великі адвокатські контори складають меншість, а дві третини адвокатів здійснюють адвокатську діяльність індивідуально. Зупиняючись на питанні нормативно-правового регулювання в сфері адвокатури і адвокатської діяльності, Віце-Президент звернула увагу на зміни в профільному законі про адвокатуру, пов’язані з приєднанням Литовської Республіки до Директиви Європейського парламенту та Ради Європейського Союзу про послуги, відповідно до яких адвокатам було надано право на комерційну рекламу адвокатської діяльності, однак така реклама повинна узгоджуватися з Радою Асоціації адвокатури Литовської Республіки. Людвіка Мяшкаускайте розповіла про адвокатів, які працюють в системі державної правової допомоги, висловивши власне ставлення до тих з них, які здійснюють адвокатську діяльність лише в рамках вказаної системи – вони є фактично напівчиновниками, що є не зовсім прийнятним. Віце-Президент розкрила питання системи органів адвокатського самоврядування і звернула увагу на головну проблему литовської адвокатури, яка стосується організаційно-правових форм адвокатської діяльності. Як зазначила Людвіка Мяшкаускайте, на даний час адвокати Литви обговорюють можливість розширення організаційно-правових форм адвокатської діяльності для вирішення соціальних і податкових проблем адвокатури. Доповідь викликала ряд питань до Віце-Президента. Відповідаючи на питання щодо підстав для виплати страхового відшкодування клієнту адвоката в Литовській Республіці, Людвіка Мяшкаускайте зазначила, що єдиною такою підставою є рішення суду, додавши, що литовський адвокат зобов’язаний застрахувати свою професійну відповідальність на суму 30 тисяч євро. Щодо питання про те, чи є платною практика у адвоката для помічника адвоката, Віце-Президент повідомила, що помічник адвоката сплачуєлише внесок за включення його в список помічників адвокатів, а його праця оплачується клієнтом адвоката, якому (клієнту) адвокатом виставляється окремий рахунок за виконану помічником адвоката роботу.

Наступним доповідачем став Олег Чернобай, адвокат, член Правління ААУ, Керуючий партнер ЮК «Чернобай та Партнери»,який розповів про вплив органів адвокатського самоврядування на інститут адвокатури в Україні. Доповідач розглянув питання організаційних форм адвокатського самоврядування та їх основні функції. Розповідаючи про підвищення кваліфікації адвокатів як одну з функцій Ради адвокатів України, Олег Чернобай звернув увагу на те, що Порядок підвищення кваліфікації адвокатами України ставить під сумнів проведення заходів, організованих не кваліфікаційно-дисциплінарними комісіями адвокатури або Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури. Розкриваючи зміст такої функції Ради адвокатів регіону, як захист професійних прав адвокатів, доповідач відмітив, що більшість обшуків проводяться у тих адвокатів, які фактично не здійснюють адвокатську діяльність, що призводить до витрачання часу Ради адвокатів регіону, представники якої мають бути присутніми на них, і зазначив, що вказаних адвокатів потрібно позбавляти права на заняття адвокатською діяльністю. Олег Чернобай вказав на те, що адвокат поряд з функцією правозастосовця має виконувати також функцію творця права, на яку мало хто з адвокатів звертає увагу, і закликав адвокатів долучатися до законотворчої роботи, зокрема, з питань організації адвокатури і адвокатської діяльності.

З доповіддю на тему: «Організаційні форми діяльності сучасної української адвокатури» виступив Ігор Головань, адвокат, кандидат юридичних наук, Керуючий партнер АО «Головань та Партнери». Доповідач звернув увагу на те, що адвокатура не концентрується на організаційних формах адвокатської діяльності, передбачених законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», і відмітив, що вдумливий адвокат може використати лаконічні положення вказаного закону для належної організації своєї діяльності. Ігор Головань зазначив, що адвокат при створенні адвокатського бюро чи адвокати при створенні адвокатського об’єднання, можуть передбачити у статуті всі питання, які вони вважають за необхідне врегулювати: дивіденди, рівень ієрархії та інше. Доповідач закликав адвокатів перестати «метатися» в підприємництво і працювати в рамках організаційних форм адвокатської діяльності, передбачених законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Ігор Головань звернув увагу також на недостатній рівень теоретичної бази з питань адвокатури та адвокатської діяльності і у зв’язку з цим навів ч.6 ст.14 і ч.6 ст.15закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», згідно з якими адвокатське бюро,адвокатське об’єднання можуть залучати до виконання укладених бюро,об’єднанням договорів про надання правової допомоги інших адвокатів на договірних засадах. Виступаючий зазначив, що вказані норми не дозволяють визначити те, хто повинен видати ордер адвокату, залученому на договірних засадах до виконання укладених бюро, об’єднанням договорів про надання правової допомоги, а також те, чи повинен такий адвокат укладати договір з клієнтом бюро, об’єднання. Ігор Головань розповів, що в одному з коментарів дозакону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» він не знайшов відповідей на наведені вище питання. Доповідач прийшов до висновку, що адвокатам необхідно писати більше статейз питань адвокатури та адвокатської діяльності, а також коментарів до законодавства, яке визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні. Як додав Ігор Головань, проблема захисту професійних прав адвоката викликана, в тому числі,недостатнім рівнем розробленості доктринальної бази з питань адвокатури та адвокатської діяльності.

Модератором другої сесії виступила Агія Ахундова, адвокат, Партнер АК «Юридичні традиції».

З доповіддю на тему: «Формування розміру адвокатського гонорару. Принципи успіху адвокатської фірми. Стратегія розвитку успішного бренду адвокатської компанії» виступив Дмитро Йовдій, адвокат, керуючий партнер ТОВ «UNKPARTNERS». Він розповів про історію становлення адвокатського гонорару і основні підходи до принципів формування адвокатського гонорару у світі, зокрема здійснив аналіз вирішення питання гонорару успіху(відсоток від виграшу справи) в різних країнах. Так, наприклад, в країнах англо-саксонської правової сім’ї гонорар успіху допустимий, а в Російській Федерації – ні, про що зазначається у Постанові Конституційного Суду РФ від 23.01.2007р. №1-Пта Інформаційному листі Президії Вищого Адміністративного Суду РФ від 29.09.1999р. №48. На думку Дмитра Йовдія, мотивація такого невизнання, яка полягає в тому, що судове рішення не може виступати ні об'єктом чиїхось цивільних прав, ні предметом будь-якого цивільно-правового договору, є спірною. У Німеччині гонорар успіху також не визнається, крім випадків представництва інтересів клієнтів у сімейних справах або здійснення німецьким адвокатом адвокатської діяльності за кордоном при умові, якщо законодавство іноземної держави допускає такий гонорар. Висловлюючи власну точку зору з приводу гонорару успіху, Дмитро Йовдій вказав на допустимість його встановлення, за винятком передбачення цього гонорару в кримінальних справах. Розглядаючи питання нормативно-правового регулювання гонорару успіху в Україні, доповідач зазначив про можливість виплати адвокату такого гонорару, однак відмітив при цьому те, що його виплата не до кінця врегульована, у зв’язку з чим має бути сформована відповідна судова і адвокатська практика. Дмитро Йовдій також розповів про проблемні питання формування адвокатського гонорару в Україні, зазначивши, що при формуванні останнього економічний та ідеологічний критерії є первинними. Виступаючим було сформульовано основу стратегії успіху адвокатської фірми, яка полягає в тому, що юридичний маркетинг – тепер не інструмент, а спосіб ведення бізнесу.

Наступним доповідачем стала Вікторія Стрюк, молодший юрист ТОВ «Юридичний радник», яка виступила на тему: «Порівняльний аналіз оподаткування адвокатів України та інших країн». З Україною порівнювалися наступні країни: Російська Федерація, Польща, Угорщина і Норвегія. Предмет аналізу оподаткування адвокатів становили наступні критерії: форма адвокатської діяльності – в виді індивідуально практикуючого адвоката-фізичної особи; розміри ставок оподаткування – єдина чи фіксована, пропорційна, та їх критерії; оподатковуваний період; строки та порядок сплати; інші особливості. На основі проведеного аналізу доповідач сформулювала наступні висновки: ставки оподаткування в основному поділяються на фіксовані і пропорційні; також адвокату надається право вибору оподаткування між фіксованою і пропорційною ставкою; розмір ставок оподаткування залежить від розміру доходу адвоката; визначення оподатковуваної бази (чистого прибутку (доходу))адвокатів у всіх країнах здійснюється однаково – це різниця між отриманими доходами і понесеними витратами; очікувана доходність діяльності адвоката в інших країнах вища, ніж в Україні.

З доповіддю на тему: «Подання звітності адвокатом, бухгалтерський облік» виступила Ірина Кузіна, адвокат в Адвокатському бюро «Ірини Кузіної». Доповідач розповіла про особливості оподаткування адвокатської діяльності в кожній з трьох організаційних форм та на основі вказаних особливостей сформулювала висновок про те, що найбільш обтяжливою у плані оподаткування є індивідуальна організаційна форма. Ірина Кузіна порадила адвокатам, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально, створювати адвокатські бюро, перевагами яких є м’якіше оподаткування, а також те, що власник адвокатського бюро не несе відповідальності своїм майном. До недоліків доповідач віднесла необхідність вести бухгалтерський і податковий облік.

Наступним доповідачем стала Федченко Тетяна Аркадіївна, Начальник відділу адміністрування податків, зборів із самозайнятих осіб Департаменту доходів і зборів фізичних осіб Міністерства доходів і зборів України, яка виступила на тему: «Оподаткування адвокатської діяльності. Зміни у законодавстві. Використання можливостей для спрощення подання звітності. Проблеми подання звітності». Доповідач розповіла про особливості оподаткування адвокатської діяльності адвокатів-індивідуалів, зокрема про порядок обліку останніх, нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб та подання звітності. Доповідач звернула увагу, що нормами Податкового кодексу України не передбачено конкретного переліку витрат для фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, тому при визначенні сукупного чистого доходу фізичних осіб, які здійснюють незалежну адвокатську діяльність, доцільно враховувати витрати, наведені в Узагальнюючій податковій консультації щодо деяких питань оподаткування фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (приватних нотаріусів, адвокатів), яку затверджено наказом ДПС України від 24.12.2012р. №1185. Розповідаючи про майбутні зміни в податковому законодавстві, доповідач повідомила, що з 1.10.2013р. адміністрування єдиного соціального внеску повністю перейде до Міністерства доходів і зборів України, у зв’язку з чим Міністерством юстиції України підготовлений проект Наказу щодо форми Книги обліку доходів і витрат, який вступить в дію з 1.10.2013р. Як зазначила Тетяна Аркадіївна, відповідно до вказаних змін фізичні особи, які здійснюють незалежну адвокатську діяльність, подаватимуть одну спільну податкову декларацію по податку на доходи фізичних осіб та єдиному соціальному внеску.

Модератором третьої сесії виступив Микола Пашинський,адвокат, Партнер АО «Фортіс».

З доповіддю на тему: «Захист, гарантований державою: уроки перших місяців» виступив Мирослав Лаврінок, Заступник директора Координаційного центру з надання правової допомоги. Доповідач звернув увагу на те, що адвокат,який надає безоплатну вторинну правову допомогу, має у своєму розпорядженні додатковий механізм захисту осіб, яким надається вказана допомога, що полягає у можливості такого адвоката інформувати про порушення законодавства відповідний Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги, який, в свою чергу, звертатиметься до відповідного органу державної влади з приводу зазначених порушень. Відповідаючи на питання щодо контролю Координаційним центром з надання правової допомоги правомірності надання безоплатної вторинної правової допомоги, Мирослав Лаврінок повідомив, що зустрічаються постанови про призначення конкретного адвоката, який надає безоплатну вторинну правову допомогу, а також постанови про призначення адвоката особі, яка немає права на таку допомогу, при цьому в законодавстві не передбачений механізм відмови у залученні адвокатів у вказаних випадках.         Наступним доповідачем стала Юлія Одінцова-Світельська, Голова правління ПрАТ «СК «Планета страхування», яка виступила на тему:  на тему: «Страхування відповідальності адвокатів та судових витрат та витрат, пов’язаних з досудовим регулюванням, як інструмент забезпечення правовою допомогою. Тенденції та розвиток». Доповідач розповіла про підходи до страхування відповідальності адвокатів у різних країнах. Юлія Одінцова-Світельська розглянула питання визначення страхових випадків в договорах страхування відповідальності адвокатів. Адвокати, які коментували наведені доповідачем страхові випадки, вказали на розпливчатість підстав для страхового відшкодування. 

З доповіддю на тему: «Підвищення кваліфікації адвокатами» виступила Олена Костюченко, адвокат, к.ю.н., доцент кафедри правосуддя юридичного факультету Київського національного університету імені Т.Г. Шевченка. Перед тим, як перейти до висвітлення питань доповіді, доповідач висловила власну позицію з приводу страхування відповідальності адвокатів. Олена Костюченко зазначила, що підставами для страхового відшкодування можуть бути лише: вчинення злочину, порушення присяги адвоката, невиконання обов’язків, передбачених процесуальним законом,законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». На думку доповідача, наявність вказаних підстав можуть встановлювати тільки органи адвокатського самоврядування, а не страхові компанії, які не мають спеціалістів для вирішення таких питань. Розглядаючи питання доповіді, Олена Костюченко розповіла про порядок підвищення кваліфікації адвокатами, зокрема про обов’язок адвокатів отримувати не менше ніж 10 залікових балів кожного року протягом періоду оцінювання (3 роки), а також їх обов’язок не пізніше 31 січня кожного року надавати раді адвокатів регіону картку обліку залікових балів, та копії документів, що підтверджують підвищення їх кваліфікації протягом минулого року. Доповідач зазначила, що громадська організація має право без сертифікації проводити заходи підвищення кваліфікації адвокатів не більше двох разів на рік, і повідомила про подання Асоціацією адвокатів України заявки на сертифікацію для проведення заходів підвищення кваліфікації адвокатів.

Модератором четвертої сесії виступив Ігор Покотило, адвокат, керівник Комітету організації адвокатської діяльності Асоціації адвокатів України.

З доповіддю на тему: «Погляд на стажування досвідченого та неупередженого адвоката» виступив Ярослав Зейкан, адвокат, доцент Академії адвокатури України, член Асоціації процесуалістів України. Доповідач висловив власну позицію з приводу стажування – воно має бути платним, щоб адвокати були зацікавлені в організації стажування належного рівня. Ярослав Зейкан також розповів про використання окремих положень Кримінального процесуального кодексу України 2012 року при здійсненні захисту під час кримінального  провадження, а також піддав критиці порядок відкриття кримінального провадження за цим кодексом, який не передбачає можливості оскарження рішенняпро відкриття вказаного провадження.

Наступним доповідачем стала Діана Назаренко, адвокат, яка виступила на тему: «Адвокатська етика». Виступаючи з вказаною доповіддю, Діана Назаренко висловлювала позицію адвоката Андрія Циганкова, який з поважних причин не зміг особисто її представити. Ця позиція полягає в наступному. Дотримання Правил адвокатської етики де-юре є обов’язковою вимогою при здійсненні адвокатської діяльності, а їх невиконання має гарантувати безумовну рівну відповідальність для усіх адвокатів без посилання на те, що суди, прокурори, слідчі та суспільство в цілому дозволяють собі більш неморальні вчинки і це є певною індульгенцією для адвокатів. Як зазначає Андрій Циганков, починати варто з себе, це надасть право адвокатам вимагати етичного відношення до себе та своїх клієнтів та вимагати відповідальності у разі виявлення таких порушень. Автор доповіді переконаний, що для того, щоб Правила адвокатської етики стали обов’язковою нормою діяльності та поведінки адвокатів, необхідна воля на це самих адвокатів. Андрій Циганков вважає, що адвокат зобов’язаний реагувати на порушення закону, навіть коли вони і не стосуються інтересів його клієнта чи адвоката безпосередньо. Крім того, адвокат не повинен ігнорувати порушення Правил адвокатської етики своїми колегами та має надавати їм принципову оцінку. Автор доповіді зазначає: «Саме зараз важливо зрозуміти можливість створення єдиної адвокатури з єдиною мораллю та правилами поведінки, з єдиною відповідальністю. Умови прості та класичні: ініціатива адвокатів (поки що вона, як єдина ідея, відсутня), неспротив створенню єдиної адвокатури діючому керівництву адвокатського самоврядування та запровадження обов’язкової відповідальності для всіх адвокатів, як обов’язкового визначального еталону поведінки – Правил адвокатської етики. Немає майбутнього у систем, де відсутня віра, яка базується на моралі та ідеології». Андрій Циганков вважає, що визначальним для дотримання в професійній діяльності адвокатом принципів, закріплених в «Правилах адвокатської етики», затверджених Установчим З’їздом адвокатів України 17.11.2012р., а також загальнолюдських норм моралі, є формування етичного ставлення до себе, як адвоката, в адвокатській спільноті і у взаємовідносинах з представниками органів державної влади (суддями, слідчими, прокурорами тощо). Також автор доповіді звертає увагу на те, що 01.06.2013р. на засіданні Ради адвокатів України розглянуто питання про надання роз’яснень відносно використання нецензурної лексики при спілкуванні адвокатів в мережі Інтернет в межах направленого А. Циганковим звернення в РАУ. Члени Ради адвокатів України одноголосним рішенням встановили, що використання адвокатами нецензурних виразів у мережі є порушенням Правил адвокатської етики. Андрій Циганков відмічає, що, в свою чергу, використання в наступному адвокатами нецензурних виразів є свідомим небажанням дотримуватись колегами Правил адвокатської етики.

Підводячи підсумки Форуму, Президент Асоціації адвокатів України Ольга Дмитрієва висловила сподівання, що він сприятиме формуванню в його учасників планів дій щодо удосконалення власної діяльності, а також поділилась намірами Асоціації адвокатів України підготувати разом з представниками Міністерства доходів і зборів України роз’яснення законодавства з питань оподаткування адвокатської діяльності та рекомендації щодо ведення бухгалтерського обліку. Крім того, Президент ААУ повідомила про проведення Щорічного Зимового Форуму ААУ з кримінального і кримінально-процесуального права, на якому будуть розглянуті наступні питання: кримінальна відповідальність юридичних осіб, питання застосування КПК 2012р., подання скарг до Європейського суду з прав людини та інші. Ольга Дмитрієва закликала учасників Форуму надсилати свої пропозиції на електронну адресу Асоціації адвокатів України з приводу тем, а також того, кого вони бажають бачити доповідачами Щорічного Зимового Форуму ААУ з кримінального і кримінально-процесуального права.

Асоціація адвокатів України висловлює особливу подяку висловлює особливу подяку Юридичній компанії «Дмитрієва та Партнери», в особі Керуючого партнера Ольги Дмитрієвої, Юридичній компанії «Юридичний радник», в особі Керуючого партнера Вячеслава Кузьмука, Адвокатській компанії «Юридичні традиції», в особі Керуючого партнера Агії Ахундової, Юридичній компанії «Чернобай та Партнери», в особі Керуючого партнера Олега Чернобая, АО «ФОРТІС», в особі Партнера Миколи Пашинського, Юридичній компанії «UNKPARTNERS», в особі Керуючого партнера Дмитра Йовдія, за фінансову підтримку заходу.

Генеральному інформаційно-правовому партнеру «ЛІГА ЗАКОН», Ексклюзивному Інтернет – партнеру «ЮРЛИГА», Аналітичному медіа - партнеру журналу «Юрист&Закон», Генеральному медіа партнеру - Всеукраїнському щотижневому професійному юридичному виданню «Юридична газета», журналу «Адвокат», газеті «Юридична практика», газеті «Закон і бизнес», газеті «Поради юриста», журналу «Адвокат Бухгалтера», журналу «Нові люди», видавничій організації «Юстініан», виданню «Юрінком інтер», порталам: «Pravotoday», «Адвокати Днепропетровщини», «Юристи», газеті «Правовий тиждень», державному підприємству «Українська правова інформація», мобільній правовій системі «Iplex», «Центру навчальної літератури», адвокатському об’єднанню «Arzinger», Міжнародній бізнес школі «NIKLAND».

Повернення до списку



ГЕНЕРАЛЬНІ ПАРТНЕРИ



ПАРТНЕРИ КОМІТЕТІВ