Карта сайту > Головна> Новини ААУ> ВІДБУВСЯ ІІ ЩОРІЧНИЙ ЗИМОВИЙ ФОРУМ АСОЦІАЦІЇ АДВОКАТІВ УКРАЇНИ З КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА ТА ПРОЦЕСУ

ВІДБУВСЯ ІІ ЩОРІЧНИЙ ЗИМОВИЙ ФОРУМ АСОЦІАЦІЇ АДВОКАТІВ УКРАЇНИ З КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА ТА ПРОЦЕСУ

Оплата членських внесків

11.12.2012

ВІДБУВСЯ ІІ ЩОРІЧНИЙ ЗИМОВИЙ ФОРУМ АСОЦІАЦІЇ АДВОКАТІВ УКРАЇНИ З КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА ТА ПРОЦЕСУ

7 грудня 2012 року у Софіївському Гранд Холі готелю "Прем’єр Палац" відбувся Другий щорічний зимовий форум Асоціації адвокатів України з кримінального права та процесу. 

Даний Форум – п’ятий професійних захід для адвокатів, присвячений актуальним питанням нового Кримінального процесуального кодексу України, покликаний об’єднати адвокатів, суддів, представників органів прокуратури, МВС, експертів та науковців задля інтенсифікації процесів розуміння, практичного застосування, пошуку шляхів розв’язання численних проблемних питань, прогалин та колізій реформованого кримінально-процесуального законодавства в Україні. 

У роботі Форуму взяли участь адвокати з різних регіонів України, представники Генеральної прокуратури України, Міністерства Внутрішніх справ України,  Керівник Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Директор Координаційного центру з надання правової допомоги , Радник з правових питань Департамента юстиції США Посольства США в Україні , Директор ABA ROLI, Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва,  експерти НICE , провідні адвокати, практикуючі юристи, науковці, представники органів державної влади. 

У рамках роботи п’яти сесій Форуму на обговорення були винесені наступні актуальні теми:

- Початок досудового розслідування за Кримінальним процесуальним кодексом України;
- Діяльність прокурора у ході кримінального провадження;
- Затримання особи за Кримінальним процесуальним кодексом України;
- Запобіжні заходи у кримінальному процесі, новий погляд законодавця;
- Тимчасовий доступ до речей і документів, тимчасове вилучення майна, арешт майна та обшук за Кримінальним процесуальним кодексом України;
- Надання правової допомоги особам, затриманим за підозрою у вчиненні злочину, та новий механізм залучення захисника за призначенням у кримінальному процесі;
- Роль омбудсмена у захисті прав людини в кримінальному процесі;
- Сторона захисту та обвинувачення за законодавством США;
- Міжнародні стандарти захисту прав та свобод людини в процесі доказування у кримінальному судочинстві;
- Права людини у кримінальному процесі, реалізація даних прав у рішеннях ЄСПЛ;
- Нові положення апеляційного оскарження за Кримінальним процесуальним кодексом України;
- Особливості кримінальної відповідальності за порушення прав інтелектуальної власності;
- Захист в суді присяжних: порівняльний аналіз;
- Кримінальне провадження на підставі угод, наслідки їх укладення та затвердження;
- Поняття доказів, належність та допустимість при визнанні відомостей доказами за Кримінальним процесуальним кодексом України;
- Економічна експертиза за Кримінальним процесуальним кодексом України.

Модераторами ІІ Щ орічного зимового форум ААУ з кримінального права та процесу виступили:

- керуючий партнер ЮФ "Дмитрієва та партнери", адвокат, Президент ААУ Ольга Дмитрієва;
- адвокат, керівник практики кримінального права ЮФ "Гвоздій та Оберкович", член Правління ААУ, голова Комітету ААУ з кримінального права та процесу
Анжеліка Сицько;
- адвокат, член Правління ААУ, керуючий партнер ЮК "Чернобай та Партнери"
Олег Чернобай;
- керівник практики кримінального права ЮФ « Constructive Lawyers » , адвокат Наталія Руденко;
- адвокат, к.ю.н., доцент кафедри правосуддя юридичного факультету Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка
Олена Костюченко.

Доповідачами на Форумі були:

- заступник начальника Головного слідчого управління Міністерства внутрішніх справ України Олег Татаров;
- старший прокурор організаційно-методичного відділу Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України
Олексій Донський;
- адвокат, керуючий партнер АО "Столичний адвокат"
Олег Вдовичен;
- керуючий партнер, адвокат ЮК "Юридичні традиції"
Агія Ахундова;

- адвокат, керівник кримінально-правового департаменту АО "АВЕР ЛЄКС" Віталій Сердюк;

- директор Координаційного центру з надання правової допомоги Андрій Вишневський;
- керівник секретаріату Уповноваженого Верховної Ради з прав людини
Богдан Крикливенко;
- радник з правових питань департаменту юстиції США Посольства США в Україні
Джон Енгстром;
- директор ABA ROLI
Кейті Лейдн;
- доктор права, старший юрист ЮК "Гвоздій та Оберкович"
Ігор Караман;
- суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва
Іван Мосьондз;
- адвокат, член Правління ААУ, керуючий партнер ЮФ "Чернобай та Партнери"
Олег Чернобай;
- адвокат, старший партнер адвокатського об’єднання "Зейкан, Попович, Голуб та інші", виконавчий директор ЮФ "Соломон", член Асоціації процесуалістів України
Ярослав Зейкан;
- старший юрист АО "Arzinger"
Наталія Мартинюк;
- адвокат
Андрій Циганков;
- експерт Незалежного  інституту судових експертиз
Вікторія Вавілова.

Відкрила Форум Президент Асоціації адвокатів України Ольга Дмитрієва. Вона привітала всіх учасників від імені організаторів ІІ Щорічного зимового форуму ААУ з кримінального права та процесу, відмітила особливу його актуальність у зв’язку з прийняттям та набранням чинності Кримінальним процесуальним кодексом України. Президент ААУ подякувала доповідачам, які погодилися поділитися своїм досвідом та практичними знаннями, і побажала всім учасникам успіхів та плідної праці під час Форуму.

Модератором першої сесії виступила Ольга Дмитрієва, Президент Асоціації адвокатів України, адвокат, керуючий партнер ЮФ «Дмитрієва та партнери».

З доповіддю на тему: «Початок досудового розслідування за Кримінальним процесуальним кодексом України» виступив Олег Татаров, заступник начальника Головного слідчого управління МВС України. Перед тим, як розкрити основні питання доповіді, він звернув увагу учасників Форуму на підготовчі заходи щодо практичного застосування норм КПК, проведених МВС України. Доповідач висвітив основні питання початку досудового розслідування та їх бачення Міністерством, повідомив про рекомендації МВС, визначені відповідними наказами, для своїх співробітників, які, зокрема, передбачають: можливість службової особи, уповноваженої на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, у необхідних випадках проводити процесуальні дії (витребування інформації) до внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР); необхідність до внесення відповідних відомостей про тяжкий чи особливо тяжкий злочин до ЄРДР перевірки і підтвердження їх керівником органу досудового розслідування зі свого комп’ютера. Виступаючий звернув увагу на підвищення статусу керівника органу досудового розслідування, а також на статус співробітника оперативного підрозділу, зокрема на те, що він не має права звертатись з клопотанням про проведення негласних слідчих дій. Розглядаючи питання затримання уповноваженою службовою особою, пан Татаров розкрив зміст словосполучення «безпосередньо після вчинення злочину» у п. 2 абз. 1 ч. 1 ст. 208 КПК – на думку МВС, воно означає, що після вчинення злочину пройшло не більше шести годин. Доповідь викликала ряд питань до виступаючого. Відповідаючи на питання, він зазначив, що анонімне повідомлення відноситься до будь-якого джерела в розумінні ч. 1 ст. 214 КПК. Висловлюючи свою думку з приводу можливих дій у ситуації, коли відомості з заяви внесені до ЄРДР, однак слідчий не розпочинає розслідування, Олег Татаров порадив оскаржити бездіяльність такого слідчого до прокурора, використовуючи норми КПК про розумні строки.

Наступним доповідачем став Олексій Донський, Старший прокурор організаційно-методичного відділу Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України, який розповів про діяльність прокурора у ході кримінального провадження. Доповідач відмітив, що КПК забезпечив єдність процесу, яка полягає у діяльності єдиного прокурора на досудовому розслідуванні та в суді. Виступаючий звернув увагу на зміну співвідношення повноважень між прокурором і слідчим – прокурор тепер виконує функції: старшого слідчого (керівника слідчої групи); нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування; державного обвинувачення в суді. На основі аналізу норм КПК доповідач виділив чотири види прокурора: прокурор-процесуальний керівник, прокурор вищого рівня, прокурор прокуратури вищого рівня, керівник прокуратури, та охарактеризував їх повноваження. Ним було вказано на суперечність між нормами КПК щодо моменту виникнення у прокурора функції процесуального керівництва у ситуації, коли він вносить відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР – коли він вносить відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР (ч. 1 ст. 214) або коли він визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування (ч. 1 ст. 37). Доповідач звернув увагу на проблему, яка виникає при внесенні відомостей до ЄРДР на підставі так званої «умовної» анонімки (заява від особи, яка насправді її не подавала чи неіснуючої особи). Проблема полягає в тому, що незрозуміло, на якій підставі у даному випадку закрити кримінальне провадження. Доповідь Олексія Донського викликала низку запитань від адвокатів, одне з яких стосувалось того, як дізнатись, хто є процесуальним прокурором у справі. Доповідач порадив подати звернення до керівника відповідного органу прокуратури.

Адвокат Анжеліка Сицько з цього приводу зазначила, що адвокати мають значні проблеми у доступі до прокуратури, мають стояти у черзі з іншими громадянами за умов, коли час грає велику роль у захисті клієнта. Ольга Дмитрієва заявила, що Асоціація адвокатів України надішле офіційне звернення до Генеральної прокуратури України щодо покращення доступу адвокатів до прокуратури з метою подання скарг та звернень.

Роботу другої сесії розпочала модератор Анжеліка Сицько, адвокат, керівник практики кримінального права ЮФ "Гвоздій та Оберкович", член Правління ААУ, голова Комітету ААУ з кримінального права та процесу.

Сесія була відкрита доповіддю адвоката, керуючого партнера АО "Столичний адвокат" Олега Вдовичена "Затримання особи за Кримінальним процесуальним кодексом України".

У доповіді Олег Вдовичен проаналізував основоположні нормативні акти, що стосуються затримання, розкрив питання затримання особи та особливостей затримання адвоката згідно нового КПК та ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", навів багато прикладів з практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) стосовно затримання особи.

Основоположними нормативними актами, що стосуються затримання особи, вказав доповідач, є ст.ст. 8, 9, 29 Конституції України; ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, Рада Європи, 1950р.; ст. 9 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, Генеральна Асамблея ООН, 1966р.; ст.ст. 3, 8, 9, 10 Загальної декларації прав людини, Генеральна Асамблея ООН, 1948р.; Звід принципів захисту всіх осіб, які піддаються затриманню чи ув'язненню в будь-якій формі, Генеральна Асамблея ООН, 1988 р.; ст.ст. 371, 373, 374 КК України.

Новелою КПК є те, що право на затримання підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення отримала будь-яка особа, навіть та, яка не є уповноваженою службовою особою (працівником правоохоронного органу). Відтепер кожен може затримати будь-яку особу без ухвали слідчого судді, суду у випадках, передбачених чинним КПК. Максимальний строк затримання особи без ухвали слідчого судді – 72 години з моменту затримання. Слід зазначити, що до строку затримання не входить час з моменту фактичного затримання неуповноваженою особою (пересічним громадянином).

Щодо затримання адвоката, зазначив доповідач, це питання в КПК врегульовано не чітко. Так, ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" вимагає негайно повідомляти відповідну раду адвокатів регіону у двох випадках: при затриманні адвоката та застосуванні до нього запобіжного заходу. В ст. 483 КПК термін "негайно" відсутній. Це означає, що строк повідомлення ради адвокатів регіону про затримання адвоката може бути порушений. Затримання особи за КПК може відбуватися без ухвали слідчого судді, суду (ч. 2 ст. 207 Кодексу). Тому можна передбачити маніпулювання з боку органів досудового розслідування щодо їх обов’язку повідомляти раду адвокатів під час затримання адвоката без ухвали суду.

Олег Вдовичен закликав адвокатів широко застосовувати практику ЄСПЛ. Навів тези ЄСПЛ стосовно ст. 5 Конвенції (1950р.), що можуть бути застосовувані у адвокатській практиці в якості прецедентів, зокрема послався на рішення у справі “Чеботарі проти Молдови”, N 35615/06, п. 48, від 13.11.2007 р.; “Курт проти Турції” від 25.05.1998 р., п. 125 ; “Нечипорук і Йонкало проти України” від 21.04.2011 р., п.п. 177, 178; “Кафкаріс проти Кіпру” [ВП] та “Доронін проти України” від 19.02.2009 р., “Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Солученого Королівства”, п. 40; “Солдатенко проти України” від 23.10.2008 р., п. 113 та багато інших.

Після відповіді на питання, адресовані попередньому доповідачу, виступила Агія Ахундова, керуючий партнер, адвокат ЮК "Юридичні традиції", яка розповіла про новий погляд законодавця на запобіжні заходи.

Доповідач зазначила, що глава 18 нового КПК про запобіжні заходи, на її погляд, є однією з найпрогресивніших зі всіх змін в кримінальному процесі України. Запобіжні заходи нового кримінального процесу не тільки майже звільнилися від вітчизняних пережитків, а й увібрати в себе багатий досвід та практику ЄСПЛ з цього питання.

Однією з новел кримінального процесу в даному аспекті є те, що запобіжні заходи застосовуються виключно слідчим суддею або судом, які не приймають участі в кримінальному переслідуванні особи, що повинно забезпечити неупередженість та відсутність обвинувального ухилу при їх застосуванні.

До переліку запобіжних заходів включені нові: особисте зобов’язання, особиста порука, домашній арешт.

Обов’язок доведення перед судом, слідчим суддею підстав та обставин обрання конкретного запобіжного заходу, недоцільність обрання більш м’якого заходу законодавцем покладено на слідчого та прокурора. Новим кодексом надано право підозрюваному, обвинуваченому та захисникам останніх надавати речі, документи, показання інших осіб на спростування доводів прокурора, чим забезпечена змагальність сторін обвинувачення та захисту в доведенні перед судом наявності підстав та обставин застосування певного запобіжного заходу, обґрунтованої підозри у вчиненні особою злочину. Така змагальність, зазначила доповідач, є новим для нашої системи кримінального провадження.

Законодавцем вдосконалений підхід до визначення слідчим суддею, судом розміру застави. З одного боку законодавець звернув увагу, що розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати забезпечила виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків судом. З іншого боку законодавець зазначив, що розмір застави не може бути завідомо непомірним для нього. У зв’язку з зазначеним на слідчого суддю, суд покладено обов’язок врахування під час визначення розміру застави, окрім іншого, майновий стан підозрюваного, обвинуваченого.

Продовжив другу сесію Форуму з доповіддю "Тимчасовий доступ до речей і документів, тимчасове вилучення майна, арешт майна та обшук за Кримінальним процесуальним кодексом України" Віталій Сердюк, адвокат, керівник кримінально-правового департаменту АО "АВЕР ЛЮКС".

Віталій Сердюк проаналізував взаємодію адвокатів зі слідством та судом по захисту інтересів клієнтів – суб’єктів господарської діяльності (СГД), проілюструвавши свою доповідь яскравими прикладами та численними рекомендаціями адвокатам.

Найбільш поширеними випадками взаємодії є: винесення судом ухвали про тимчасовий допуск до речей та документів СГД (ст.ст. 159-166 КПК); тимчасове вилучення майна (ст.ст. 167-169 КПК); арешт майна (ст.ст. 170-175 КПК) як засоби забезпечення; проведення обшуку, вилучення у СГД в порядку КПК як слідчі дії.

У разі прийняття судом ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів доповідач порадив оглянути оригінал та зробити копію ухвали; уточнити, чи пред’явлена ухвала особою, що зазначена в ній як отримувач документів; визначити, чи дотримано судом вимоги гл. 15 КПК при винесенні ухвали; подати слідчому вимогу про виготовлення копій документів; зробити запис про ознайомлення з ухвалою та зазначити, що потрібен час для виконання ухвали; у разі порушення суддею порядку, передбаченого ст.ст. 163, 164 КПК – оскаржити ухвалу суду в порядку п. 10 ст. 309 КПК; оскаржити дії судді до ВККС, просили слідчого відстрочити виконання ухвали до закінчення оскарження; або подати заяву про скоєння суддею злочину, передбаченого ст. 375 КК, у разі наявності його ознак. Звернув увагу на те, що у разі невиконання ухвали про тимчасовий доступ до речей та документів слідчий суддя за клопотанням зацікавленої сторони має право постановити ухвалу про проведення обшуку.

Віталій Сердюк зазначив, що тимчасовому вилученню підлягає лише майно підозрюваного. Застосовується лише при затриманні особи в порядку ст.ст. 207, 208 КПК; під час обшуку, арешту. Доповідач застеріг, що вилучене майно підлягає негайній передачі слідчому за протоколом. Вилучене майно підлягає поверненню за постановою прокурора (за умови відсутності передбачених ст. 167 КПК підставі); за ухвалою слідчого судді; у випадку пропуску слідчим строку на подачу клопотання про арешт майна (наступний робочий день після вилучення майна).

Для припинення арешту та тимчасового вилучення майна, адвокатом проводяться збір даних про відсутність підстав для його вилучення, передбачених ч. 2 ст. 167 КПК; подача клопотання прокурору про визнання вилучення безпідставним в порядку п. 1 ст. 169 КПК; подача клопотання в порядку ст. 174 КПК про зняття арешту до слідчого судді якщо відпала потреба в такому заході або арешт накладено безпідставно; подача апеляції на ухвалу про вилучення або арешт майна згідно п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК; подача скарги в суд через слідчого для розгляду в підготовчому засіданні (вилучення) згідно ч. 3 ст. 309 КПК (при незаконному вилученні).

Обшук регламентовано ст.ст. 234-236 КПК. Доповідач рекомендує адвокату уважно ознайомитися з текстом ухвали на предмет дотримання судом ст. 235 КПК; зняти копію з постанови (отримати від слідчого); переконатися, що обшук буде проводитися слідчим чи прокурором; не залишати нікого зі слідчої групи без нагляду; вимагати здійснювати всі дії лише в присутності адвоката; вимагати зазначити в протоколі прізвища осіб, які брали участь у проведенні слідчих дій, їх адрес; вимагати від осіб, що проводять обшук, пред’явити понятим та іншим присутнім предмети і документи, що підлягають вилученню (ч. 1 ст. 186 КПК); у випадку відсутності понятих обшук є незаконним (п. 7 ст. 223 КПК); наполягати на внесенні протокол індивідуальних ознак предметів або документів, що вилучаються; вимагати виготовлення копій з документів з використання техніки органів, що проводять вилучення, завірення копій підписом та печаткою слідчого; робити заяви про порушення порядку проведення обшуку, які заносяться до протоколу згідно ч. 8 ст. 236 КПК; слідкувати за реакцією клієнта (зміна тембру голосу, кольору обличчя, тремтіння рук), яка може свідчити про високе нервове напруження у разі, якщо слідчий наближається до предмету, що розшукується, –  відволікти клієнта. Після проведення обшуку слід детально ознайомитися з протоколом обшуку; вимагати підписати протокол особою, що проводила слідчу дію, понятими та іншими особами, які були присутні або приймали участь у проведенні слідчої дії; перед підписанням власноручно занести в протокол свої зауваження, заяви; вимагати залишити другий примірник протоколу або опис вилученого.

Доповідач наголосив на тому, що клієнт має бути постійно готовим до обшуку, адвокат має проводити з ним роз’яснювальну роботу, повинен зорієнтувати клієнта на те, що неможна нікого допускати в офіс до прибуття адвоката та тримати в офісі зайві речі.

Завершив роботу другої сесії Андрій Вишневський, директор Координаційного центру з надання правової допомоги, доповіддю на тему: "Надання правової допомоги особам, затриманим за підозрою у вчиненні злочину, та новий механізм залучення захисника за призначенням у кримінальному процесі".

Доповідач розкрив механізм надання правової допомоги затриманим особам та залучення захисника за призначенням (ст.ст. 49, 53 КПК); окреслив порядок взаємодії центрів надання безоплатної вторинної правової допомоги (БВПД) з адвокатами і органами адвокатського самоврядування. Зазначив, що оплата послуг та відшкодування витрат адвокатів, які надають БВПД, буде здійснюватися на підставі контракту. Навів орієнтовний розмір оплати послуг БВПД: за 1 виїзд до затриманого в адміністративному порядку у робочі дні – 90,0 грн., у вихідні, святкові дні, нічний час – 180,0 грн.; до затриманого у кримінальному процесуальному порядку, у робочі дні – 495,00 грн.; у вихідні, святкові дні, нічний час – 990,0 грн.; надання правової допомоги у кримінальних справах – 2 349,0 грн. Зазначив, що вказані цифри є орієнтовними, розмір плати за послуги адвоката напряму залежатиме від складності справи та інших чинників, у зв’язку з чим плата може коливатися від 500 грн. до 15 000 грн.

Пан Вишневський доповів, що за результатами ІІ конкурсу з відбору адвокатів для надання БВПД кількість відібраних адвокатів по регіонах вирівнялась. За результатами І та ІІ конкурсів загальна кількість відібраних адвокатів становить 2 539.

Андрій Вишневський зазначив, що напередодні Форуму прийнято проект закону про державний бюджет на 2013 рік, яким передбачено достатньо коштів для оплати у 2013 році послуг адвокатів, які надаватимуть БВПД.

Модератором третьої сесії виступив Олег Чернобай, адвокат, член Правління ААУ, Керуючий партнер ЮК «Чернобай та Партнери».

З доповіддю на тему: «Роль омбудсмена у захисті прав людини в кримінальному процесі» виступив Богдан Крикливенко, Керівник Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Він відмітив, що омбудсмен є допоміжним інститутом і жодним чином не дублює повноваження державних органів та адвокатури. Розповідаючи про вплив омбудсмена на прийняття рішень відповідними органами та інституціями, доповідач зазначив, що думка омбудсмена іноді враховується судами, а в деяких випадках вона лягала в основу рішень Європейського суду з прав людини. Адвокат Віталій Сердюк задав питання виступаючому щодо того, чи допомогала участь омбудсмена вивезти зі слідчого ізолятора людей, які тримаються під вартою і мають хвороби, медична допомога при яких не може бути надана в межах установи, на лікування. Богдан Крикливенко повідомив, що у ряді випадків завдяки участі Уповноваженого такі люди отримували тривалий час медичну допомогу за межами слідчого ізолятора, в тому числі у приватних клініках.

Модератор сесії Олег Чернобай запросив до мікрофону Джона Енгстрома для доповіді на тему: "Сторона захисту та обвинувачення за законодавством США".

Доповідач зазначив, що правова система США відрізняється від правової системи України. Вказав, що хоче зупинитися на кількох питаннях, які можна ввести в практику України. В США порушення кримінальної справи – є важливим та відповідальним рішенням. У разі, коли кримінальні справи порушуються проти впливових політиків, останні для свого захисту запрошують крупні юридичні фірми, які мають більше прав, ніж обвинувачі. Захисники та обвинувачі зустрічаються та обговорюють всі деталі справи. Суд також часто залучається до таких дискусій. 95% кримінальних справ завершується угодою про визнання вини, що призводить до значної економії часу та коштів.

Джон Енгстром закликав адвокатів бути значно агресивнішими та наполегливішими, оскільки перед ними стоїть складна задача – переконати суд. Порадив адвокатам у складних випадках заручитися підтримкою спільноти та преси, не нехтувати допомогою з боку народу. Зазначив, що коли адвокат стикається з насильством чи несправедливість, то про це треба "кричати з самої високої гори".

На завершення своєї промови Джон Енгстром побажав всім присутнім щастя та удачі.

Слово було надано Кейті Лейдн, директору ABA ROLI, яка виступила з промовою на тему: "Міжнародні стандарти захисту прав та свобод людини в процесі доказування у кримінальному судочинстві".

Кейті Лейдн зазначила, що в Америці прокурор має більше прав, ніж адвокат. Так, напраклид, обвинувачення має право збирати докази 5 років, в той час як адвокат – лише півроку. Отже, адвокат має швидко і тяжко працювати. Повідомила присутнім, що в Америці широко застосовується клопотання про розкриття інформації, за яким прокурор зобов’язаний надати адвокату всі докази на підтвердження невинуватості клієнта, свідчення експерта, свідків, які можуть підтвердити алібі клієнта. Це зобов’язання є двостороннім – адвокат теж має надати прокурору всю інформацію про всіх свідків тощо. Це правило виникло 30 років тому.

Кейті Лейдн закликала адвокатів активно застосовувати можливості, надані їм новим КПК, зокрема витребувати матеріали на стадії досудового слідства, сперечатися щодо допустимості доказів, щодо свідчення з чужих слів та реалізовувати інші повноваження (ст.ст. 87, 88, 97, 220, 221, 290 КПК тощо).

Наприкінці виступу Кейті Лейдн побажала всім удачі та успіху.

Наступним доповідачем став Ігор Караман, доктор права, старший юрист ЮК «Гвоздій та Оберкович», який розповів про права людини у кримінальному процесі та реалізацію даних прав у рішеннях Європейського суду з прав людини. Він зазначив, що положення Європейської конвенції з прав людини, які стосуються прав осіб, проти яких було порушено кримінальне провадження, головним чином містяться в статтях 3, 5 та 6 Конвенції. Доповідач детально розкрив зміст вказаних статей та навів приклади їх порушень. Аналізуючи ст. 3 Конвенції, він звернув увагу на пілотному рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Каверзін проти України», в якому було визнано факт системної практики фізичного та психічного насильства в Україні. Виступаючий наголосив на тому, що у разі порушення в кримінальному процесі прав людини, передбачених ст. 3 Конвенції, достатньо звернутися зі скаргою до відповідного суб’єкта, уповноваженого розглядати такі скарги і після відмови у її задоволенні можна подавати заяву впродовж шести місяців до Європейського суду з прав людини. Аналізуючи порушення ст 5 Конвенції, доповідач звернув увагу на випадки необгрунтованого взяття під варту та продовження строку тримання під вартою. Зокрема, Ігор Караман зазначив, що для прийняття рішення про продовження строку тримання під вартою недостатньо критеріїв, які використовуються судом при взятті під варту, у цьому випадку обов’язково мають бути досліджені персональні дані особи. Виступаючий навів рішення Європейського суду з прав людини у справі «Харченко проти України», в якому було констатовано порушення ст. 5 Конвенції. Аналізуючи ст. 6 Конвенції, доповідач розповів про зміст терміну «обвинувачення» та критерії визнання його кримінальним. Зокрема, до такого відносяться адміністративні та податкові справи, дисциплінарне провадження, а тому гарантії ст. 6 поширюються на них. Виступаючим було розглянуто різні аспекти права на справедливий розгляд: розгляд у присутності звинуваченого; поняття та критерії розумності строків; свобода від самообвинувачення; незалежність та безсторонність суду; рівність сторін; право на змагальне провадження; право на вмотивоване судове рішення.

Модератором четвертої сесії виступила Наталія Руденко, адвокат, керівник практики кримінального права ЮФ «Constructive Lawyers».

З доповіддю на тему: «Нові положення апеляційного оскарження за Кримінальним процесуальним кодексом України» виступив Іван Мосьондз, суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва, який відмітив, що концептуальних змін щодо апеляційного оскарження не відбулося. Виступаючий розкрив особливості провадження в суді апеляційної інстанції та звернув увагу на певні прогресивні зміни. Зокрема, на думку доповідача, позитивним є положення ч. 1 ст. 398 КПК, відповідно до якого суд апеляційної інстанції перевіряє апеляційну скаргу на відповідність вимогам статті 396 КПК, а не суд першої інстанції, який ухвалив судове рішення, як це було за попереднім КПК, тому що суди першої інстанції втратили можливість обмежувати право на доступ до суду.

Далі з актуальною та важливою темою про о собливості кримінальної відповідальності за порушення прав інтелектуальної власності виступив Олег Чернобай, адвокат, член Правління ААУ, керуючий партнер ЮК "Чернобай та Партнери".

Останнім часом, зазначив доповідач, в Україні спостерігаються тенденції до посилення захисту результатів творчої діяльності, у тому числі збільшення випадків притягнення до кримінальної відповідальності у цій галузі. Головні статті, які напряму передбачають відповідальність за злочини в "інтелектуальній сфері", – ст.ст. 176, 177, 229 КК України. Особливу увагу слід звернути на такі елементи складу цих злочинів, як об’єктивна та суб’єктивна сторона. Доведенню у відношенні об’єктивної сторони потребують 3 питання: факт використання об’єкту, законність такого використання та наявність чи відсутність завданої шкоди. Майже у 99% випадків факт використання та розмір шкоди мають бути підтверджені виключно експертним шляхом, а отже запровадження новим КПК можливості отримання адвокатом експертних висновків може суттєво полегшити доказування у цій категорії справ. При доведенні матеріальної шкоди, наголосив доповідач, необхідно приділити увагу збору фінансових документів; встановленню особи потерпілого; виявленню договорів у потерпілого (виключна чи невиключна ліцензія); провести експертизу, при цьому простежити, щоб ПДВ чи інші податки не були включені до розміру матеріальної шкоди.

Що стосується суб’єктивної сторони розглядуваних злочинів, то вона характеризується умислом, що передбачає усвідомлення особи того, що вона незаконно використовує належний іншій особі об’єкт. Отже, притягнення особи до відповідальності можливе лише в разі доведення факту її обізнаності із незаконним використанням об’єкту, для чого іноді направляються так звані попереджувальні листи відповідного змісту.

Таким чином, як видно, завершив свою доповідь Олег Чернобай, існує певна специфіка ведення кримінальних справ стосовно порушень прав інтелектуальної власності, що вимагає залучення до участі у них спеціалістів в цій галузі.

Наступним доповідачем став Ярослав Зейкан, адвокат, старший партнер адвокатського об’єднання «Зейкан, Попович, Голуб та інші», виконавчий директор юридичної фірми «Соломон», член Асоціації процесуалістів України, який виступив з темою: «Захист в суді присяжних: порівняльний аналіз». Перед тим, як розкрити основні питання доповіді, він зазначив, що треба бути обережним у застосуванні позицій, викладених у коментарях до КПК. Наприклад, у коментарі до ч. 4 ст. 97 КПК зазначено, що тільки суд визнає доказами показання з чужих слів, у той час як в цій нормі КПК визначено умову такого визнання – якщо сторони погоджуються визнати їх доказами. Також Ярослав Павлович відмітив, що обвинувальний ухил дійшов до рівня абсолюту і причиною цього є не судді, а система. На підтвердження цього він зазначив, що у 2011 році у Києві було ухвалено лише вісім виправдувальних вироків і всі вони були скасовані Апеляційним судом м. Києва. В першу чергу ця проблема, на його думку, існує через відсутність позиції вищих судів. Розмірковуючи на цю тему, доповідач нагадав про конституційний принцип: «усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь», який свідчить про виправдувальний ухил, якого треба дотримуватись. Ярослав Зейкан розповів про справу Лозінського, в яку він вступив на стадії оскарження вироку в касаційному порядку. Ним було відмічено, що за умов дії на час розслідування і розгляду справи в суді нового КПК у захисника було б більше можливостей не допустити багатьох істотних порушень процесуального закону. Говорячи про суд присяжних за новим КПК, Ярослав Павлович зазначив, що різниці між присяжними і народними засідателями за КПК 1960 року немає. Він рекомендував адвокатам активно працювати з присяжними в процесі, намагатись вплинути на їх думку, роз’яснювати їхні права, що вони вирішують питання факту.

Модератором останньої п’ятої сесії виступила Олена Костюченко, адвокат, к.ю.н., доцент кафедри правосуддя юридичного факультету Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка.

З доповіддю на тему: «Кримінальне провадження на підставі угод, наслідки їх укладення та затвердження» виступила Наталія Мартинюк, старший юрист АО «Arzinger». Нею було проаналізовано особливості цього інституту кримінального процесу. Позитивом цього інституту є: спрощення розгляду справи, зміщення акценту з кари в сторону відшкодування шкоди, уникнення невизначеності покарання, економія процесуального часу, зменшення навантаження на судову систему. Основною негативною рисою є те, що цей інститут суперечить презумпції невинуватості. Розповідаючи про міжнародний досвід, доповідач зазначила, що інститут угод активно застосовується в країнах загального права, а в континентальній системі до нього різне ставлення – в Італії він діє обмежено, в Німеччині взагалі відсутній, а у Франції точаться дискусії з приводу виправданості його існування. На думку виступаючого, в українських реаліях введення угод в кримінальний процес є поспішним кроком, який призведе більше до зловживань, аніж буде корисним.

Про поняття доказів, належність та допустимість при визнанні відомостей доказами за Кримінальним процесуальним кодексом України розповів Андрій Циганков, адвокат. На його думку, КПК обмежив усні можливості по доведенню позиції у справі, усні пояснення втратять свою вагу і захисту тепер доведеться набагато більше писати. Доповідач піддав критиці коментування КПК представниками прокуратури і правоохоронних органів та практику видання відомчих актів, якими роз’яснюються положення законів. Він вважає, що цим органам треба взагалі заборонити коментування. Андрій Циганков закликав адвокатів не бути пасивними, об’єднати зусилля і сформулювати власну позицію з приводу розуміння положень КПК. Виступаючий поділився власним досвідом використання доказів про суб’єктивну сторону його клієнтів, отриманих внаслідок використання поліграфу. Доповнюючи цей виступ, Олена Костюченко порадила адвокатам добиватися визнання доказів недопустимими на підставі ч. 3 ст. 87 КПК і використовувати можливості прямого та перехресного допиту в суді.

Присутні заслухали останню доповідь Форуму на тему: "Економічна експертиза за Кримінальним процесуальним кодексом України", з якою виступила експерт Незалежного  інституту судових експертиз Вікторія Вавілова.

Вікторія Вавілова позитивно оцінила новелу КПК щодо того, що всі учасники процесу можуть призначати експертизи та використовувати їх в суді.

Звернула увагу присутніх на те, що у разі, якщо у справі проводиться кілька експертиз, то на експертизу мають надаватися одноманітні комплекти документів, в іншому випадку висновки експертизи можуть бути різними. Наголосила, що головним правилом належної експертизи є правильно поставлене перед експертом питання та відповідний комплект документів.

Доповідь викликала багато питань, що свідчить про актуальність порушеної теми. Надаючи відповідь на одне з багатьох запитань, Вікторія Вавілова зазначила, що у разі надання на експертизу первинних бухгалтерських документів по господарській операції, документів бухгалтерського та податкового обліку тощо, згідно яких правочин оформлений у повній відповідності до вимог законодавства, за таких умов у експерта відсутні підставі для висновку про безтоварність чи фіктивність правочину.

Олена Костюченко закрила роботу останньої сесії, подякувала всім доповідачам. Модератор від імені ААУ висловила особливу подяку технічному партнеру Форуму ТОВ "ВАУ-ПРИНТ", запросила на сцену його представника, який поінформував присутніх щодо широкого спектру товарів та послуг, які пропонуються підприємством. Учасники Форуму відмітили високий рівень якості, зручність та привабливий зовнішній вигляд матеріалів цього Форуму, поліграфічне виконання яких було здійснено генеральним спонсором Форуму ТОВ "ВАУ-ПРИНТ".

Закрила роботу Форуму Анжеліка Сицько. Підводячи підсумки Форуму, Анжеліка Сицько висловила величезну подяку всім за участь у Форумі. Привітала присутніх з наступаючими святами і, користуючись тим, що Форум відбувся напередодні Дня адвокатури, поздоровила адвокатів з прийдешнім професійним святом та побажала всього найкращого.

Асоціація адвокатів України висловлює особливу подяку Юридичній компанії «Дмитрієва та Партнери», в особі Керуючого партнера Ольги Дмитрієвої, ЮК «Гвоздій та Оберкович», в особі Керуючого партнера Валентина Гвоздія, АО «АВЕР ЛЄКС», в особі партнера Віталія Сердюка, Юридичній компанії «Юридические традиции», в особі керуючого партнера Агії Ахундової, Адвокатському об’єднанню «Arzinger »», в особі партнера Вольфрама Ребока, Адвокатському об’єднанню  «Столичний адвокат», в особі Керуючого партнера Олега Вдовичена, Юридичній фірмі «Constructive Lawyers», в особі Керуючого партнера Олексія Гончарука, газеті «Юридична газета», (генеральний медіа-партнер заходу), газеті «Правовий тиждень», видавництву «Юстініан», професійному виданню «Адвокат Бухгалтера», журналу «НОВЫЕ ЛЮДИ», виданню ТОВ «Юрінком Інтер», ДП «Українська правова інформація» (інформаційні партнери заходу), юридичному порталу Pravotoday», професійній мережі «Юристи» та інформаційному агентству «ЛІГА: ЗАКОН» (інтернет-партнери) - за інформаційну підтримку заходу, а також компанії «ВАУ принт», в особі Генерального директора Володимира Совенко - за технічну допомогу в проведенні Форуму.


Повернення до списку



ГЕНЕРАЛЬНІ ПАРТНЕРИ



ПАРТНЕРИ КОМІТЕТІВ