Карта сайту > Головна> Новини ААУ> Відбувся І Всеукраїнський цивілістичний форум ААУ «КИЇВСЬКА ВЕСНА»

Відбувся І Всеукраїнський цивілістичний форум ААУ «КИЇВСЬКА ВЕСНА»

Оплата членських внесків

26.03.2012

Відбувся І Всеукраїнський цивілістичний форум ААУ «КИЇВСЬКА ВЕСНА»

23 березня 2012 року у Софіївському Гранд Холі готелю «Прем’єр Палац» відбувся Перший Всеукраїнський цивілістичний форум Асоціації адвокатів України «Київська весна».


Форум було проведено з метою обміну досвідом між фахівцями, обговорення нагальних проблем, що виникають у юридичній практиці під час здійснення захисту у цивільних та господарських справах, а також підвищення рівня кваліфікації адвокатів.


У роботі Форуму взяли участь провідні адвокати з різних регіонів України, судді Верховного Суду України, Вищого господарського суду України, вітчизняні науковці, патентні повірені та інші учасники. Якісний склад доповідей учасників сприяв загальній меті заходу – обміну досвідом та підвищенню рівня кваліфікації адвокатів.

У рамках роботи чотирьох cекцій Форуму на обговорення було винесено наступні актуальні теми:

- Верховний Суд України: рік після судової реформи.

- Перегляд судових рішень Верховним Судом України.

- Робота адвоката при підготовці допуску скарг до Верховного Суду України. Поширені помилки.

- Прецедент – як джерело права в Україні. Реалії та майбутнє. Використання прецедентів у цивільному процесі.

- Особливості перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами. Підстави відмови у відновленні пропущеного строку подання заяви за нововиявленими обставинами. Зміни в процесуальному законодавстві.

- Визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

- Особливості захисту прав особи в адміністративному судовому процесі.

- Захист прав інтелектуальної власності в Антимонопольному Комітеті України (практика розгляду справ та прийняття рішень Антимонопольним Комітетом України та їх оскарження в суді).

- Тлумачення змісту договорів за правилами УНІДРУА. Порівняльна характеристика істотних умов. Юрисдикція.

- Необхідні і достатні умови застосування юридично правомочних електронних документів у повсякденній практиці суб’єктів господарювання.

- Актуальні питання захисту прав інтелектуальної власності в електронній комерції.

- Судова практика в сфері інтелектуальної власності.

- Адвокат в господарському процесі: особливості участі в касаційній інстанції. Відшкодування витрат на правову допомогу.

- Нікчемність правочинів у спорах за участю податкових органів. Теоретичні та практичні аспекти.

- Практика судових спорів за участю митних органів.


Від організаторів Першого Всеукраїнського цивілістичного форуму Асоціації адвокатів України (ААУ) «Київська весна» учасників Форуму привітала Президент Асоціації адвокатів України Ольга Дмитрієва. Вона відмітила, що дійсно в Києві настала весна, і що це співпало з назвою цивілістичного форуму «Київська весна». Вона подякувала доповідачам, які зголосилися прийти на Форум, для того, щоб поділитися своїм досвідом та практичними знаннями, і побажала всім учасникам успіхів та плідної праці під час Форуму.


Модераторами Першого Всеукраїнського цивілістичного форуму ААУ «Київська весна» виступили: адвокат, Керуючий партнер ЮФ «Дмитрієва та партнери», Президент Асоціації адвокатів України Ольга Дмитрієва, адвокат, партнер АК «Павлова, Ярош та партнери», член Правління ААУ, голова Комітету з приватного та публічного права ААУ Олена Павлова, адвокат, керуючий партнер ЮК «Чернобай та Партнери», член Правління ААУ, голова Секції альтернативного вирішення спорів ААУ Олег Чернобай та адвокат, член Правління ААУ Андрій Селютін.


Доповідачами: суддя Верховного Суду України, Заслужений юрист України Василь Гуменюк; суддя Верховного Суду України у відставці, Заслужений юрист України, начальник правового управління Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Валерій Данчук; адвокат, керуючий партнер ЮФ «Лавринович і партнери» Максим Лавринович; професор кафедри цивільного права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, академік Академії правових наук України, доктор юридичних наук, заслужений діяч науки і техніки України Наталія Кузнєцова; суддя Другої судової палати Вищого господарського суду України Лариса Рогач; адвокат, кандидат юридичних наук, викладач кафедри нотаріального та виконавчого процесу і адвокатури юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Олександр Снідевич; адвокат, кандидат юридичних наук, доцент кафедри адміністративного права юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Євгеній Герасименко; партнер ЮФ «Астерс», адвокат Тамара Луканіна; Партнер, адвокат, Директор АК «Легітимус», адвокат Микола Очкольда; кандидат фізико-математичних наук, науковий співробітник Інституту кібернетики ім. В. М. Глушкова Національної академії наук України, Заступник голови ПК 22 Технічного комітету 20 «Інформаційні технології» Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів Андрій Мелащенко; Керуючий партнер Патентно-юридичної агенції «Дубинський і Ошарова», адвокат Михайло Дубинський; Партнер юридичної та патентної фірми «ПАХАРЕНКО І ПАРТНЕРИ» Дмитро Кочерга; суддя Вищого господарського суду України Олексій Муравйов; адвокат, Старший експерт юридичної фірми «КМ Партнери» Катерина Гупало; адвокат, партнер юридичної фірми «Felix» Оксана Кобзар.


Першу секцію Форуму відкрила адвокат, Керуючий партнер ЮФ «Дмитрієва та партнери», Президент Асоціації адвокатів України Ольга Дмитрієва.


Після вступного слова Президента Асоціації адвокатів України присутні заслухали доповідь судді Верховного Суду України, заслуженого юриста України – Василя Гуменюка.


Пан Гуменюк виступив з темою «Верховний Суд України: рік після судової реформи» і послідовно виклав погляд на ряд питань, окреслених на початку доповіді: Що таке Верховний Суд через рік після реформ? Які питання розглядає ВСУ? Чи поліпшилась можливість для громадянина звертатися до Верховного Суду України?


У доповіді Гуменюк наголосив: «Дійсно, якщо подивитись Конституцію України, Закон України «Про судоустрій і статус суддів», побачимо, що «Верховний Суд України є найвищим судовим органом в системі судів загальної юрисдикції». Так було записано, так є записано, а ми можемо зараз говорити лише про зміни. Беззаперечно, про те, що реформування судової системи, на мій погляд, як судді, з часом, я думаю, і громадяни мабуть що з цим погодяться, я беру юридичні видання, наприклад, нещодавно ваш колега написав в «Юридичній практиці» і послався на моніторинг, який проводився в минулому році про те, що практично судової реформи такої, якої би хотілось, її не було. Кроки є, потуги є, а реформування правової системи, судової системи, воно практично не відбулося.


Чи поліпшилась можливість пересічного громадянина захистити свої права і отримати доступ до Верховного Суду України? Не поліпшилась, тому що взагалі не дали можливості громадянину звертатися до Верховного Суду напряму, як це було раніше. Лише через касаційну інстанцію, яка зараз оцінює передавати справу до Верховного Суду чи ні».


Крім того, доповідач окреслив плоди судової реформи, серед яких він навів і статистичну інформацію зазначивши, що Верховний Суд України зараз практично не має залишку по справах, а працює з поточними справами, окрім справ за винятковими обставинами, яких залишилося не більше двох десятків. Тому справи розглядаються вчасно.


Василь Гуменюк розповів про структуру суду, палат, пленуму. Зараз Верховний Суд діє в складі чотирьох палат (цивільної, господарської, адміністративної, кримінальної). Наразі через реформу знівельовані повноваження голів судів. Судова реформа зменшила кількість суддів до 48 по штату (47 фактично на момент доповіді). До 20 жовтня 2011 року ВСУ мав право тільки скасувати судове рішення нижче стоячого суду, яке суперечить усталеній практиці та законодавству, зараз Суд має право вирішувати справу по суті. Торкнувшись питання судової практики, доповідач звернув увагу на визначення «подібних правовідносин», однакового застосування норм матеріального права, розповів про проблеми та перспективи в діяльності Верховного Суду України.


Резюмуючи свою доповідь, пан Гуменюк наголосив, що ВСУ своєю практикою зміцнює єдність судової системи. Рішення Верховного Суду України прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.


Наступним доповідачем став Валерій Данчук – суддя Верховного Суду України у відставці, заслужений юрист України, начальник правового управління Вищої Кваліфікаційної Комісії Суддів України.


Пан Данчук продовжив розповідь про ВСУ, спрямувавши в практичну площину свою доповідь на тему «Перегляд судових рішень Верховним Судом України». Валерій Данчук відзначив і висвітлив особливості та практичні аспекти даної теми, зокрема: хто має право на звернення про перегляд судових рішень, підстави звернення, строки звернення, вимоги і порядок подання заяви про перегляд судових рішень, допуск Вищими спеціалізованими судами України справ до провадження та повноваження Верховного Суду України щодо розгляду справ.


Пан Данчук розповів, що питання перегляду судових рішень ВСУ врегульовано главою 3 розділу 5 Цивільного процесуального кодексу України, розповів про осіб, які мають право звертатись до ВСУ про перегляд судових рішень, зазначив, що відповідно до законодавства ВСУ становить 4 ланку у судовій системі, звернув увагу на форму заяви про перегляд судового рішення, вимоги до заяви і порядок подання, навів підстави для звернення до ВСУ та окреслив питання допуску Вищими спеціалізованими судами України справ до провадження та повноваження Верховного Суду України щодо розгляду справ. Доповідач також звернув увагу на питання «подібних правовідносин». Так, Постановою Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 вересня 2011 року № 11 «Про судову практику застосування статей 353–360 Цивільного процесуального кодексу України» визначено що таке «подібні правовідносини».


Було наведено строки подачі заяви про перегляд. Така заява подається в трьохмісячний термін. Але водночас, було наголошено, що наразі немає одностайності в розумінні строків для подачі касаційної заяви, оскільки законодавство не однозначно регулює дане питання.


Говорячи про певні адвокатські помилки, пан Данчук підкреслив, що адвокатами іноді допускаються помилки. Коли адвокат веде цивільну справу клієнта, іноді він подає заяви від свого імені, по аналогії з кримінальним процесом. Але у цивільному процесі адвокат діє за дорученням свого клієнта, а тому він повинен підписувати заяву від імені клієнта, який видав доручення.


Іноді при зверненні до суду адвокати забувають, що за звернення до ВСУ передбачений судовий збір, і навіть у тому випадку, коли особа звільняється від сплати судового збору за подачу позовної заяви до суду першої інстанції. Подаються неналежно завірені судові рішення.


Підводячи підсумки, доповідач порадив при подачі заяв слідувати букві закону: «Треба чітко по закону писати на кожний пункт – і все буде нормально».


Про роботу адвоката при підготовці допуску скарг до Верховного Суду України розповів адвокат, керуючий партнер ЮФ «Лавринович і партнери» Максим Лавринович, який приділив особливу увагу саме поширеним помилкам, які допускають адвокати при підготовці скарг про перегляд судових рішень Верховним Судом України, зупинившись на чотирьох основних підставах для відмови у допуску рішення касаційної інстанції для перегляду Верховним судом України.


Розповідаючи про підготовку справ адвокатом, пан Лавринович звернув увагу на допуск таких справ на розгляд у ВСУ. «Що стосується допуску, то не більше однієї з десяти заяв відповідає вимогам допуску.» - такою стала неофіційна статистика зі слів доповідача.


Серед помилок, які адвокати іноді допускають є суттєві, наприклад: не всі адвокати розуміють, що саме порушення норм матеріального права, а не процесуального, є підставою для перегляду справ у ВСУ.


Іноді адвокати допускають помилку, посилаючись на неоднаковість застосування норм права в деяких судових рішеннях, щодо яких прийнятно постанову про перегляд. В цьому випадку колегія ВСУ що вирішує питання допуску автоматично приймає однозначне рішення – у допуску відмовити в зв’язку з тим що судове рішення на яке посилається заявник, не досліджене по суті і підлягає перегляду, а тому у ВСУ не буде можливості дослідити обставини справи. Неналежним чином засвідчені судові рішення, щодо яких існує неоднозначне застосування.


Підводячи підсумки Максим Лавринович підкреслив, що посилання на практику Європейського суду з прав людини залишається вкрай малим.


Завершила роботу Першої Секції Наталія Кузнєцова - Професор кафедри цивільного права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, академік Академії правових наук України, доктор юридичних наук, Заслужений діяч науки і техніки України. Пані Кузнєцова підготувала доповідь на тему «Прецедент – як джерело права в Україні. Реалії та майбутнє. Використання прецедентів у цивільному процесі».


«Прецеденти – це м’яке право. Для юриста англо-американської системи це «приємне» право, оскільки юрист може продемонструвати увесь діапазон знань.» - зазначила Наталія Семенівна. Загальнообов’язковість і нормативність - дві характерні риси джерел права обох правових систем.


Пані Кузнецова підкреслила, що наразі відбувається т. з. конвергенція правових систем – зближення континентальної системи права з системою загального права країн Англо-Американської правової системи.


Наталія Кузнєцова зауважила, що з прийняттям у 2010 році нового Закону України «Про судоустрій і статус суддів» знову набула актуальності ця тема. Зокрема: «В українських реаліях правозастосування перший потужний залп по системі джерел права, де беззастережно панував закон в самому широкому його розумінні від закону – як акту найвищої юридичної сили до будь-якого нормативного припису відомчого характеру, який застосовувався у суспільних відносинах, безумовно, цей залп був зроблений приєднанням України до Європейської конвенції з прав людини у вересні 1996 року і, безумовно, рішення Європейського суду, які є дуже специфічними, взагалі рішення Європейського суду по застосуванню норм Конвенції, вони створюють власну юриспруденцію Європейського Суду, разом із положеннями Конвенції судові рішення значно розширюють зміст самої Конвенції, перш за все, за рахунок тлумачення її положень, відпрацювання правових формул. І ці правові формули якраз і застосовуються на рівні з положеннями Конвенції при винесенні самим же судом цих рішень. А от уже рішення Європейського суду є загальнообов’язковими для правозастосування України, яка ратифікувала цю Конвенцію, і тут питання не виникає. Безумовно, ми вже бачимо в наших судових рішеннях, і судів перших інстанцій, і подальших інстанцій, посилання безпосередньо на рішення Європейського Суду, як на правову базу прийняття рішень».


У контексті доповіді було звернуто особливу увагу на рішення ВСУ, Постанови Пленумів ВСУ та вищих спеціалізованих судів. Хоча ці рішення і не є по своїй суті класичними прецедентами, проте вони є загальнообов’язковими актами тлумачення норм по спірних випадках правозастосування і повинні бути враховані при винесенні своїх рішень судами нижчих ланок, а тому певною мірою є квазі прецедентами. Нажаль на сьогоднішній день в Україні немає жодного фундаментального дослідження щодо прецедентів.


Резюмуючи доповідь Наталія Кузнецова звернула увагу що юристи повинні орієнтуватися в даній тематиці. Що ж таке судове рішення про перегляд? Що таке подібні відносини? Чи можуть фактичні обставини «калькуватися»? – логічні питання, які повинні виникати у юриста. Завдання юриста проаналізувавши рішення виокремити позицію суду, і запропонувати відповідну правову позицію. Правова позиція юриста повинна спиратися на рішення ВСУ по аналогічних справах.


Підводячи загальні підсумки першої секції пані Дмитрієва зазначила: «Ми розуміємо що для нас як для адвокатів працювати стає складніше… В нас тепер є не просто кодекс, а й рішення ВСУ. З однієї сторони працювати стає – цікавіше, а з іншої – складніше. Адвокат повинен мати вкрай високу кваліфікацію».


Другу сесію розпочала Олена Павлова, адвокат, партнер АК «Павлова, Ярош та партнери», член Правління ААУ, голова Комітету з приватного та публічного права ААУ, яка зазначила, що узагальнення думок адвокатської та наукової спільноти під час обговорення проблемних питань в межах Форуму підсилить роботу над пошуком шляхів врегулювання проблем, що виникли під час здійснення правосуддя та сприятиме більш ефективному захисту охоронюваних законом інтересів та прав громадян України. При цьому вона відмітила, що останнім часом спостерігаються дуже негативні тенденції, що на її думку, полягають у системному порушенні судами різних інстанцій, включаючи та не обмежуючи судами вищих інстанцій, норм процесуального права. Але, вона вважає, що це є неприпустимим, з огляду на постулат, що для встановлення справедливості необхідний, в першу чергу, пошук істини.


З доповіддю на тему «Особливості перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами. Підстави відмови у відновленні пропущеного строку подання заяви за нововиявленими обставинами. Зміни в процесуальному законодавстві» виступила суддя Другої судової палати Вищого господарського суду України Лариса Рогач. «Процедура перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами не є підчисткою судових рішень, а є надання державою можливості звернутися в установленому законодавством порядку для того, щоб врахувати об’єктивно існуючі обставини. Це ті обставини, про які сторона не знала, або не могла знати в зв’язку з об’єктивними причинами, або та ситуація, яка пов’язана з подальшим правовим реагуванням держави на порушення, які були допущені при розгляді справи. Наприклад, скасування судового рішення на підставі якого приймалися судові акти, висновку експерта та інше.


Відповідно саме з врахуванням цієї особливості, виключності стадії судового процесу як перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами пов’язана і специфіка регулювання відповідними нормами. Я зупинюся, звичайно, як ви розумієте, на нормах господарського процесуального кодексу України. Оскільки саме вони у нас застосовуються безпосередньо у нашій роботі.


Отже, особливості цієї процедури полягають як у суб’єктах звернення, процедурі, підставах звернення, порядку розгляду звернення, яке відбулося, складі суду».


Доповідач зауважила, що зміни, які відбулися у господарському процесуальному законодавстві стосуються саме обчислення строків для подання заяви про перегляд судових рішень господарського суду у зв’язку з нововиявленими обставинами. Також нею було наведено підстави відмови у відновленні пропущеного строку подання заяви за нововиявленими обставинами.


Про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, розповів адвокат, кандидат юридичних наук, викладач кафедри нотаріального та виконавчого процесу і адвокатури юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Олександр Снідевич. Він акцентував увагу учасників Форуму на тому, що сутність цієї процедури – визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, полягає в тому, що в цій процедурі здійснюється ревізія, тобто перегляд рішення суду або ревізія факту видачі виконавчого листа. При цьому суд перевіряє, чи повинно таке рішення виконуватися, чи в рішенні було допущено помилку при видачі виконавчого листа.


Євгеній Герасименко, адвокат, кандидат юридичних наук, доцент кафедри адміністративного права юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, виступив з доповіддю про особливості захисту прав особи в адміністративному судовому процесі. Він зосередив увагу присутніх саме на питаннях про стан справ по адміністративних правопорушеннях. Зокрема, він зазначив: «Участь адвоката у справах про адміністративні правопорушення в судах першої інстанції викликає багато питань.


По-перше, відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, не передбачено такої особи, як адвокат, є захисник. І захисником, згідно статті 271 КУпАП може бути адвокат, або інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. При чому, повноваження адвоката на участь у розгляді справи посвідчуються виключно довіреністю на ведення справи, або ордером, що його видає адвокатське об’єднання.


По-друге, що стосується складу учасників у провадженні у справах про адміністративні правопорушення, він також дещо відрізняється від складу учасників в інших провадженнях. Наприклад, у справах про адміністративні правопорушення на стадії розгляду справи державу в провадженні не представляє ніхто. Хоча на стадії складання протоколу – протокол складається відповідною особою, але на стадії розгляду справи особа, яка склала протокол, не долучається, вона не є учасником розгляду справи. І хто ж тоді представляє державу? Суд. А особу, яка склала протокол, можна залучити до розгляду справи в якості свідка.


Сам протокол про адміністративне правопорушення є документом, який має подвійну юридичну природу. З одного боку, це єдиний акт, який порушує справу і фіксує правопорушення, містить всі необхідні докази цього правопорушення. З іншої сторони, він є лише джерелом доказів відповідного кодексу».


У своїй промові Євгеній Герасименко звернув увагу на строки протягом яких особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності у судовому і позасудовому порядку, а також відзначив особливості оскарження рішень, прийнятих по адміністративній справі, як у судовому, так і позасудовому порядку.


З доповіддю виступила Тамара Луканіна, партнер ЮФ «Астерс», адвокат. У ній вона висвітлила питання захисту прав інтелектуальної власності в Антимонопольному комітеті України, і звернула особливу увагу саме на практичні аспекти розгляду справ та прийняття рішень Антимонопольним Комітетом України та їх оскарження в суді.


Третьої секції охопила широкий діапазон правовідносин приватно-правової сфери, розпочавшись з перегляду справ за нововиявленими обставинами та підвівши роботу Форуму до питань, пов’язаних з розглядом спорів відносно об’єктів права інтелектуальної власності.


Третю сесію розпочав Олег Чернобай, адвокат, керуючий партнер ЮК «Чернобай та Партнери», член Правління ААУ, голова Секції альтернативного вирішення спорів Асоціації адвокатів України, який подякував організаторам заходу і зауважив, що даний захід – це доволі грандіозна подія в межах всієї України.


Далі він зазначив, що по темам доповідей третя секція стосується не стільки насущних проблем, що вже існують у діяльності адвокатів, скільки стосується певних перспектив, тобто певного прогресу, в тому числі науково-технічного прогресу, і прогресу в становленні і здійсненні юридичної діяльності, тому що будуть розглянуті питання міжнародного права, питання електронної комерції і питання щодо тих засобів, за допомогою яких результати такого прогресу, мова йде про результати інтелектуальної власності, захищаються.


Партнер, адвокат, Директор АК «Легітимус» Микола Очкольда доповів про тлумачення змісту договорів за правилами УНІДРУА, а також зробив порівняльну характеристику істотних умов цих договорів та зупинився на питанні юрисдикції.


Наступний доповідач Андрій Мелащенко, кандидат фізико-математичних наук, Науковий співробітник Інституту кібернетики ім. В.М. Глушкова Національної академії наук України, Заступник голови ПК 22 Технічного комітету 20 «Інформаційні технології» Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів виступив з доповіддю на тему «Необхідні і достатні умови застосування юридично правомочних електронних документів у повсякденній практиці суб’єктів господарювання», під час якої розказав учасникам Форуму про основні тонкощі застосування електронних документів в електронній комерції, і навів приклади таких документів з використанням електронного цифрового підпису.


Дана доповідь викликала жваве обговорення, оскільки доповідач продемонстрував сучасні можливості електронного документообігу. При цьому, загальним висновком доповіді стала думка, що проблема застосування електронного цифрового підпису є більше надуманою та забюрократизованою аніж технічно складною.


Про актуальні питання захисту прав інтелектуальної власності в електронній комерції розповів Михайло Дубинський, керуючий партнер Патентно-юридичної агенції «Дубинський і Ошарова», який зупинився на практичних аспектах даного питання. Зокрема, для прикладу захисту прав інтелектуальної власності в електронній комерції він навів відомі справи відносно сайтів «ЕХ.UA» та «Prostoprint.com».


Крім того, він зазначив, що в американському законодавстві для захисту прав інтелектуальної власності розроблено відповідні законопроекти – SOPA (Stop Online Piracy Act) та PIPA (PROTECT Intellectual Property Act). «Мета цих законопроектів полягає в тому, щоб запобігати порушенням прав, зокрема, інтелектуальної власності, які належать правовласникам в Сполучених Штатах Америки за межами Сполучених Штатів. Тому що всередині країни США займають дуже жорстку позицію щодо захисту прав інтелектуальної власності. Але в зв’язку з вільним поширенням інформації, в зв’язку із знаходженням провайдерів та електронної комерції ці правовласники ставлять питання про те, що Сполучені Штати повинні також надавати їм можливість забезпечувати ефективний захист прав інтелектуальної власності по всьому світу. І тому ці законопроекти містять, так би мовити, революційні для юриспруденції норми, як можливість застосування певних санкцій за приписом Генерального прокурора будь-якого із Сполучених Штатів Америки».


В ході своєї доповіді партнер юридичної та патентної фірми «ПАХАРЕНКО І ПАРТНЕРИ» Дмитро Кочерга відмітив, що на сьогоднішній день судова практика в сфері інтелектуальної власності дуже широка. Спори розглядаються всіма судами загальної юрисдикції, зокрема, кримінального, цивільного, адміністративного і господарського судочинства. При цьому він звернув особливу увагу присутніх на проблематику розгляду справ стосовно визнання недійсними чи дострокового припинення охоронних документів, свідоцтв на торгівельні марки, міжнародних реєстрацій та патентів, а також оскарження рішень центрального органу виконавчої влади в сфері інтелектуальної власності. Далі доповідач розглянув питання щодо спорів по оскарженню рішень Державної служби інтелектуальної власності про визнання торгівельної марки добре відомою. Крім того, Дмитро Кочерга приділив увагу питанню щодо спорів по захисту прав інтелектуальної власності, зокрема, на такі об’єкти, як промислові зразки.


Наприкінці свого виступу він зауважив: «При розгляді таких справ у сфері інтелектуальної власності для визначення підсудності спору, підвідомчості спору, слід враховувати не суб’єктну підсудність, а предметну підсудність, надаючи оцінку правовідносинам, які виникають між сторонами, не зважаючи навіть на те, що ці сторони є суб’єктами владних повноважень».


Четверту сесію з привітання розпочав Андрій Селютін, адвокат, член Правління ААУ, і зробив короткий огляд тем, що мали бути розглянуті в ході цієї сесії.


Суддя Вищого господарського суду України Олексій Муравйов виступив з доповіддю на тему: «Адвокат в господарському процесі: особливості участі в касаційній інстанції. Відшкодування витрат на правову допомогу», в якій приділив особливу увагу ключовим питанням даної теми і навів практичні приклади, з огляду на судову практику, яка склалася в господарському судочинстві. Також доповідач відмітив основні помилки, що допускаються адвокатами при підготовці справ та їхньому розгляді в суді касаційної інстанції.


З доповіддю на тему «Нікчемність правочинів у спорах за участю податкових органів: теоретичні та практичні аспекти» виступила Катерина Гупало, адвокат, старший експерт юридичної фірми «КМ Партнери». У ній вона висвітлила питання нікчемності правочинів у спорах за участю податкових органів, також було висвітлено поняття безтоварності операцій як підстави для визнання правочину нікчемним, проаналізовано практику проведення перевірок податковими органами та практику розгляду спорів з податковими органами.


Підсумок: наразі спостерігається тенденція збільшення кількості справ у спорах з податковими органами у контексті визнання правочинів нікчемними.


Про практику судових спорів за участю митних органів розповіла адвокат, партнер юридичної фірми «Felix» Оксана Кобзар, в якій вона звернула увагу адвокатів на те, що для митної царини характерна закритість. При чому судових спорів саме з митними органами дуже мало. Це пов’язано з тим, що для імпортерів товару час грає проти них, і тому вони майже не звертаються до суду, а вирішують питання іншим чином. Також доповідачем були розкриті основні проблеми, які стосуються спорів імпортерів товару з митними органами. Зокрема, Оксана Кобзар зазначила, що: «Головною проблемою, щоб можна було дещо змінити, про яку я пишу в усіх своїх публікаціях, це те, що щось можна змінити лише в одному випадку, якщо нарешті з когось, тобто з конкретної особи, будуть стягнуті збитки, завдані імпортерам незаконними діями митних органів».


У підсумку свого виступу доповідач сказала: «Дійсно, є проблеми, але все одно треба йти до суду і боротися. У цих спорах юрист має бути дуже наполегливим і дуже працьовитим. На мій погляд, митні спори потребують можливо навіть більше працьовитості, ніж деякі інші категорії спорів. І використовувати та залучати до боротьби треба і брокера, і власника товару та інших осіб. Хоча це важко дійсно в таких умовах, але слід використовувати інформаційні запити дуже широко, особливо на етапі, коли вже задекларували товар, і ви вже бачите, що щось не те, уже щось іде до лабораторії, і взагалі починається якийсь нездоровий рух. Обов’язково треба використовувати інформаційні запити про стан розгляду вашої митної декларації, про причини її затримки і т.д. Раджу звертатися до митниці із заявами та клопотаннями про надання інформації, клопотаннями про надання документів, пояснень і т.д. Варто активно брати участь у різних процедурах: митний огляд, відібрання проб і зразків, вимагати проб і зразків. Обов’язково треба оскаржувати окремі дії, рішення і бездіяльність працівників митниці. При цьому потрібно всі свої дії пояснювати клієнту, щоб він зрозумів, що ці дії ви робите йому на користь. Також необхідно активно звертатися до положень міжнародних угод.


І я вважаю, якщо бути активним і наполегливим в цьому, то теперішній стан речей можна змінити на краще».


Наприкінці заходу слово надали почесному гостю Форуму – Ярославу Зейкану, адвокату, Старшому партнеру адвокатського об'єднання «Зейкан, Попович, Голуб та інші», виконавчому директору ЮФ «Соломон», члену Асоціації процесуалістів України. Він зазначив: «Шановні друзі! Я хотів би, в першу чергу, переадресувати нашу подяку організаторам цього чудового заходу, бо вони забезпечили нам золото людського спілкування з тими людьми, з якими ми дуже рідко або взагалі не можемо зустрітись у такій невимушеній обстановці. І в цьому плані, я хотів би саме, в першу чергу, подякувати їм, що вдалося так організувати, що до нас прийшли в гості судді, що до нас прийшли в гості й інші спеціалісти, які поставилися з великою відповідальністю до своїх виступів, які витратили свій час, і за це можна тільки подякувати.


І ще хотів би висловити свою особисту думку відносно того, що у нас відбувається. Сьогоднішній Форум показав, що реформа судова тільки почалася. І зараз ми бачимо більше проблем, ніж реальних здобутків цієї судової реформи. Але хотів би звернутися до Вас як адвокатів, як такого товариства від якого багато що залежить як громадська думка, в тому, що подивіться з усіх каналів телебачення, політичних всяких заходів у нас іде огульна критика судів. Ви знаєте кожен з нас, адвокатів, іноді має якісь претензії до того чи іншого конкретного судді. Але те, що зараз коїться, ота вакханалія критики, яка йде зараз проти судів, вона нічого доброго нам, адвокатам, не дає. Адже ми, адвокати, залежні і наш авторитет залежить від того, який авторитет у суду. Перше і найважливіше наше завдання: підносити роль суду, ми це прекрасно розуміємо.


Тому я вважаю, що ми – адвокатське товариство, в першу чергу, повинні працювати на авторитет суду, і якщо буде в суду авторитет, то буде авторитет і в адвокатів».


Підводячи підсумки Форуму Андрій Селютін, адвокат, член Правління ААУ, поділився своїми позитивними враженнями від Форуму, подякував усім присутнім за участь та запросив до подальшої співпраці.


Зокрема, на ІІ Щорічний форум «Адвокатура України. Київські дзвони», який попередньо запланований на 21 вересня ц. р.


Асоціація адвокатів України висловлює особливу подяку Юридичній компанії «КМ Партнери», в особі Керуючого партнера Олександра Мініна, Патентно-правовій фірмі «Пахаренко і Партнери», в особі Антоніни Пахаренко-Андерсон, Юридичній компанії «АНК», в особі Керуючого партнера Олександра Кифака, Юридичній компанії «Чернобай та Партнери», в особі Керуючого партнера Олега Чернобая, Юридичній компанії «Павлова, Ярош і партнери», в особі Зої Ярош, Юридичній компанії «FELIX», в особі Партнера Оксани Кобзар за фінансову підтримку Форуму, інформаційному ресурсу «ЮРЛІГА» (ексклюзивний інтернет-партнер), газеті «Юридична газета», (генеральний медіа-партнер заходу), газеті «Правовий тиждень», журналу «Адвокат», видавництву «Юстініан», газеті «Юридична практика», Загальнодержавній суспільно-правовій газеті «ПОРАДИ ЮРИСТА» (інформаційні партнери заходу), юридичному порталу «Pravotoday», професійній мережі «Юристи» (інтернет-партнери) - за інформаційну підтримку заходу.



Повернення до списку



ГЕНЕРАЛЬНІ ПАРТНЕРИ



ПАРТНЕРИ КОМІТЕТІВ