Карта сайту > Головна> Новини ААУ> Профільний Комітет ААУ провів зустріч для обговорення початку формування Вищого суду з питань інтелектуальної власності

Профільний Комітет ААУ провів зустріч для обговорення початку формування Вищого суду з питань інтелектуальної власності

Оплата членських внесків

03.11.2017

Профільний Комітет ААУ провів зустріч для обговорення початку формування Вищого суду з питань інтелектуальної власності

1 листопада відбулася професійна дискусія стосовно старту процесу створення Вищого суду з питань інтелектуальної власності. Круглий стіл був організований Комітетом ААУ з інтелектуальної власності.

29 вересня 2017 року Президент України підписав Указ “Про утворення Вищого суду з питань інтелектуальної власності”.

3 жовтня Верховна Рада України в другому читанні та в цілому прийняла нову редакції Господарського процесуального кодексу, в якому, серед іншого, прописана процедура вирішення спорів в ще не створеному Спецсуді з інтелектуальної власності.

Таким чином, процес створення спеціалізованого IP-суду, який був передбачений судовою реформою ще влітку 2016 року, нарешті перейшов до практичної площини.

До складу нового суду увійдуть 21 суддя. Cтрок подання документів для участі у конкурсі починатиметься з 1 грудня 2017 року і триватиме 15 днів.

Для того, щоб розібратися з тим, що чекає галузь охорони прав на інтелектуальну власність, Комітет ААУ з інтелектуальної власності вирішив провести тематичну професійну зустріч для висвітлення та дискусії над процесом створення нового Спецсуду та яким чином можливо вдосконалити систему з врахуванням досвіду інших країн.

Відкрила захід з вітальним словом Марія Ортинська, адвокат, патентний повірений України, голова Комітету ААУ з інтелектуальної власності, керуючий партнер компанії IPStyle. Вона наголосила, що перед всіма учасниками ринку охорони інтелектуальної власності в Україні стає завдання з формування та запуску якісного IP-суду.
З загальними засадами функціонування майбутнього спеціалізовано суду познайомила присутніх Оксана Блажівська, суддя Господарського суду м. Києва, доцент кафедри інтелектуальної власності КНУ ім. Т. Шевченка, доктор юридичних наук. Вона підкреслила, що специфіка майбутніх спорів, що будуть розлядатися судом, будуть вимагати від його суддів симбіозу спеціальних технічних знань та права. Навіть якщо не вдастся набрати такий суддівський склад, то штат суду треба буде розширити фахівцями з технічною освітою, на посаді помічників судді, або у іншій якості.

Крім того, пані Блажівська, а згодом і ще декілька спікерів підняла проблему того, що велика частка спорів повинна вирішуватися за допомогою процедури медиації, адже процеси навколо об’єктів інтелектуальної власності — це економічні спори. І у цій сфері, наприклад, у розвинутих країнах, більшість спорів вирішуються у позасудовій площині.

Нажаль, в Україні розвиток медиації стримується відсутністю відповідного закону.

Ніна Кучерук, адвокат, керівник практики судових спорів і арбітражу компанії Jurimex, зупинилася у своїй презентації на спірних питаннях Вищого суду з питань ІВ. Наприклад, недивлясичь на назву “Вищий”, вищим насправді буде Верховний суд; IP-суд буде одночасно і судом апеляційної інстанції, що може ставити під сумнів неупередженість рішення за результатами другого розгляду справи і це в результаті призведе до зростання звернень до ЄСПЛ; територіальна віддаленість суду (всі справи розглядатимуться у Києві) та недосконале правове регулювання інституту відеоконференції можуть призвести до порушення права на доступ до суду.

На новелах у розгляді справ відносно об’єктів ІВ після прийняття нового Господарського правового кодексу зупинилася Юлія Атаманова, доктор юридичних наук, радник LCF Law Group. Серед іншого, підсилюється значення нових доказів, показання свідків (якими можуть бути і сторони спору) та вводиться статус для електронних доказів. Також, припускається можливість проведення експертизи не лише за ухвалою судді, але й за ініціативої сторін. Підсумовуючи, пані Атаманова констатувала, що нас буде очікувати перехідний період, коли новий ГПК набере чинності, а от спеціалізований суд ще не розпочне діяльність.

Вадим Ресенчук, головний спеціаліст відділу організації захисту прав та розгляду звернень ДП «Український Інститут Інтелектуальної власності» (Укрпатент), сподівається, що запуск нового суду дозволить оптимізувати строки розгляду справ, так як зараз перерви між засіданнями можуть бути по півроку. В той же час, на його думку 21 суддя можуть “захлинутися” у обсязі справ, і через деякий час їх кількість потрібно буде збільшувати.

Олена Орлюк, директор НДІ інтелектуальної власності Національної академії правових наук України, зав. кафедрою інтелектуальної власності КНУ імені Тараса Шевченка, доктор юридичних наук, познайомила гостей круглого столу з досвідом інших держав, де функціонують аналогічні суди. У Європі це Австрія, Великобританія, Німеччина, Швеція, Швейцарія, тощо. Також були розглянуті США,Тайвань, Японія, Південна Корея. Вона підтримала думку про те, що склад українського IP-суду, скоріш за все, буде розширюватися, наводячи за приклад Німеччину, Федеральний патентний суд якої налічує 141 суддю, які працюють у 29 судових складах.

З дещо філософської думки розпочав свій виступ Петро Боровик, патентний повірений, судовий експерт, керуючий партнер патентного агентства «Боровик та партнери» - чи існує взагалі в Україні інтелектуальна власність, і чому ми стоїмо на місці, коли так багато країн успішно розвиваються завдяки новим технологіям. “90% складних справ — це патентні спори. Тому у багатьох краъных такі суди і називаються патентними. Такий суд в України — це спалах надії для тих, кто робить розробки, отримує патенти, що хоч там можно буде знайти справедливість”, - відзначив експерт.

В той же час, пана Боровика турбує, що в положеннях про суд не виписані положення, що судді повинні мати знання з технічних наук, та погано прописано статус судової експертизи. Та багато справ можуть навіть і не доводитися до суду, якщо патентні спори будуть розглядатися за адміністртивними процедурами.

У останньому блоці до розмови долучилися Станіслав Щотка, секретар кваліфікаційної палати Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, та Галина Чижик, співкоординатор Громадської ради доброчесності, на відомства яких і буде покладено обов’язок розгляду кандидатур до майбутнього суду.

Вони розповіли чим будуть керуватися під час конкурсу, який досвід їм надали конкурси до Верховного суду та місцевих судів. Нажаль, пан Щотка висловив занепокоєння, що 60% кращих спеціалістів у галузі охорони пран на інтелектуальну власність навіть не будуть виставляти свої кандидатури на посади суддів, так як у приватній практиці можуть заробляти набагато більше. Втім, він не очікує, що конкурс до IP-суду буде скандальним, зокрема, завдяки контролю професійної спільноти, та закликав не соромитися, та направляти свої документи на конкурс.

До дискусії активно долучалися і гості круглого столу. Зокрема, час дозволив модератору Дмитру Кочерзі, адвокату, патентному повіреному України, раднику та керівнику судово-договірної практики патентно-юридичної компанії IPStyle, надати слово Оксані Гумезі, судді Господарського суду м. Києва, та Богдану Падучаку, заступнику директора департаменту Міністерства економічного розвитку та торгівлі.

Повернення до списку



ГЕНЕРАЛЬНІ ПАРТНЕРИ



ПАРТНЕРИ КОМІТЕТІВ