Карта сайту > Головна> Новини ААУ> ВІДБУВСЯ ІІ ЩОРІНИЙ ЛІТНІЙ ФОРУМ АСОЦІАЦІЇ АДВОКАТІВ УКРАЇНИ З ПУБЛІЧНОГО ПРАВА

ВІДБУВСЯ ІІ ЩОРІНИЙ ЛІТНІЙ ФОРУМ АСОЦІАЦІЇ АДВОКАТІВ УКРАЇНИ З ПУБЛІЧНОГО ПРАВА

Оплата членських внесків

18.06.2013

ВІДБУВСЯ ІІ ЩОРІНИЙ ЛІТНІЙ ФОРУМ АСОЦІАЦІЇ АДВОКАТІВ УКРАЇНИ З ПУБЛІЧНОГО ПРАВА

13 червня 2013 року у Софіївському Гранд Холі готелю «Прем’єр Палац» відбувся ІІ Щорічний літній Форум ААУ з публічного права.

Метою проведення Форуму було створення умов для налагодження конструктивного діалогу адвокатської спільноти з регуляторами ринку цінних паперів та представниками влади, підвищення кваліфікації адвокатів та обміну досвідом між фахівцями.

Роботу Форуму відкрила Президент Асоціації адвокатів України Ольга Дмитрієва. Вона привітала всіх учасників від імені організаторів ІІ Щорічного літнього форуму ААУ з публічного права, подякувала доповідачам Форуму та висловила побажання, щоб Форум був інформативним і за його результатами адвокати отримали нові корисні професійні знання та познайомилися з цікавим досвідом своїх колег.

Першу сесію Форуму відкрила Зоя Ярош, адвокат, Керуючий партнер Адвокатської компанії «Маршаллєр і партнери», керівник Секції земельного права ААУ, і надала для першої доповіді слово Мальвіні Даниловій, судді ВГСУ.

Пані Данилова виступила з цікавою для присутніх темою «Особливості судового захисту прав на користування землею та права власності на земельні ділянки».

У своїй доповіді Мальвина Володимирівна подала глибокий аналіз судової практики з питань захисту прав на землю; наголосила на змінах, які за останній час відбулися у судовій практиці вирішення спорів з земельних питань; а також звернула увагу адвокатів на позицію ВГСУ та ВСУ з низки питань, пов’язаних з темою доповіді.

Зоя Ярош подякувала пані Даниловій та передала слово для другої доповіді Ярославу Андрієнку, начальнику Реєстраційної служби Головного управління юстиції в м. Києві, який розповів адвокатам та іншим учасникам Форуму про особливості та проблеми реєстрації речових прав на нерухоме майно, практику та досвід реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві.

Ярослав Андрієнко подякував ААУ за можливість виступити перед широкою адвокатською аудиторією.

Доповідач зазначив, що існує значна кількість питань, викликаних недосконалістю законодавства. Ведеться постійна робота щодо покращенню певних норм. Так, в червні цього року планується підписання наказу щодо надання нотаріусами та державним виконавцям можливості роботи витяги з попередніх реєстрів прав власності на нерухоме майно.

Пан Андрієнко наголосив на проблемі, що існує з реєстрацією речових прав на земельні ділянки, яка полягає в тому, що зареєструвати права на землю, не пов’язані з правом власності, не можна зареєструвати без реєстрації земельної ділянки. Цю проблему було б вирішено, якби речові права реєструватися в спеціальному розділі без спонукання власника до реєстрації земельної ділянки.

Ярослав Андрієнко зазначив, що до роботи державних реєстраторів ще багато, однак якість надання реєстраційних послуг постійно зростає.

Завершив роботу першої сесії Андрій Мартин, к.е.н., завідувач кафедри землевпорядного проектування Національного університету біоресурсів і природокористування України, заступник голови Ради асоціації «Земельна спілка України», заступник голови Науково-експертної ради Держземагентства України, який виступив з актуальною та корисною доповіддю на тему: «Проблемні питання та ризики державної реєстрації прав на земельні ділянки».

Андрій Геннадійович окреслив низку проблем, пов’язаних з введенням нової систему реєстрації прав на землю. Так, держава не перенесла дані з попереднього до чинного реєстру. У зв’язку з цим може виникнути багато проблем. Невідомо, як БТІ буде передавати інформацію до Укрдержреєстру.

Пан Мартин зазначив, що зараз всім став доступним Публічний державний кадастр, дані якого свідчать, що межі земельних ділянок та інші їх технічні характеристики, що містяться в ДЗК, є неточними.

Андрій Мартин зазначив, що у такій ситуація захист прав на землю потребуватиме «значних затрат грошей, часу та зусиль правового характеру».

Роботу другої сесії розпочав модератор Олег Рачук, адвокат, керуючий партнер АО "Нацина Рачук", голова Київського міського відділення ААУ, керівник Секції ААУ з податкового права.

Друга сесія була відкрита доповіддю Тетяни Батюсь, адвоката АК «Юридичні традиції», на тему: «Тактика взаємодії з податковою міліцією при проведенні слідчих дій в рамках кримінального правопорушення».

Доповідач наголосила, що основне завдання адвоката в процесі отримання податковою міліцією доступу до документів та обшуку, перевірити обґрунтованості застосування такого заходу згідно вимог КПК.

Пані Батюсь наголосила на тому, що вже сформувалася судова практика, згідно якої впродовж строку дії ухвали суду про надання доступу до документів ця ухвала має бути як оголошена, так і виконана. Підсумовуючи свою доповідь, порадила адвокатам використовувати всі процесуальні можливості для захисту інтересів клієнтів та встановлення істини у справі. «Бажаю успіхів та натхнення у нашій нелегкій праці», – звернулася Тетяна Батюсь до всіх присутніх.

Для другої доповіді модератор запросив до мікрофону Валентина Гвоздія, адвоката, заступника Голови Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України, Віце-президент ААУ, керуючий партнер ЮФ «Гвоздій та Оберкович», який запропонував увазі слухачів доповідь "Тенденції судової практики щодо певних категорій податкових спорів".

Доповідач звернув увагу присутніх на те, що судовий порядок захисту прав платників податків є найбільш дієвим способом вирішення спорів, що виникають у податкових правовідносинах.

Пан Гвоздій зазначив, що найзначнішу категорію спорів сьогодні складають спори із визначення податкових зобов'язань з ПДВ. Здебільшого приводами для висновків податкових органів про порушення у сфері декларування ПДВ є встановлення ознак нездійснення (фіктивності) господарських операцій, що має наслідком коригування значення податкового кредиту та інших показників.

Валентин Гвоздій наголосив на фактах, котрі необхідно встановлювати при оцінці господарських операцій (лист ВАСУ від 02.06.2011 р. N 742/11/13-11): рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Стосовно підстав звільнення від доказування, виступаючий наголосив, що особливу увагу потрібно звертати на правові позиції ВАСУ викладені у листі від 14.11.2012 р. № 2379/12/13-12.

Завершуючи свою доповідь Валентин Гвоздій закликав адвокатів творчо ставитися до кожної справи: «Кожна судова справа щодо податкових правовідносин потребує індивідуального підходу. Позитивний результат таких справ для клієнта здебільшого залежить від повноти формування доказової бази та професійного рівня юриста, який такі справи супроводжує».

Роботу Форуму було продовжено змістовною та цікавою доповіддю Олега Вдовичена, адвоката, керуючого партнера АО «Столичний адвокат», на тему "Податкові перевірки: що виграє та чим ризикує платник податку при недопуску податківців до їх проведення".

Доповідач зазначив, що недопуск податківців до перевірки може мати місце при проведенні фактичної, планової та позапланової документальної виїзної перевірки. Посилаючись на п. 78.3 ст. 78 ПКУ, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2012р. по справі № 2а-461/12/10, у разі, якщо перевірка не пов’язана з веденням оперативно-розшукових справ або здійсненням кримінального провадження, Олег Вдовичен порадив не допускати до проведення перевірки працівників податкової міліції.

Підставами недопуску до проведення перевірок встановлені п. 81.1. ст. 81 ПКУ.

Очікувані дії працівників органів ДПС у випадку не допуску до проведення перевірки: складають акт про відмову в допуску до проведення перевірки; складають протокол про адміністративне правопорушення за ст. 163-3 КУпАП; вживаються заходи по прийняттю керівником ДПІ (його заступником) рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків; впродовж 24 годин з моменту прийняття рішення звертаються до суду з поданням про підтвердження обґрунтованості застосування адміністративного арешту майна.

Олег Вдовичен дав платникам податків наступні поради при недопуску податківців: внести в Акт про відмову в допуску пояснення (із зазначенням причин не допуску); скласти лист до податкового органу про причини недопуску та в той же день подати до канцелярії податкового органу; надати заперечення в формі пояснень до протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 163-3 КУпАП відносно недопуску перевіряючих; подати до суду позов про визнання дій по проведенню перевірки протиправними та про скасування наказу на проведення перевірки (для створення «спору про право»); подати до суду запит про надання інформації відносно звернення органу ДПС з поданням про підтвердження обґрунтованості застосування арешту майна; щодення впродовж 4-х робочих днів відслідковувати в суді інформацію про можливе відкриття судом провадження за зверненням органу ДПС.

Підсумовуючи свою доповідь, пан Вдовичен наголосив на тому, що необхідно виважено ставитися до того, допускати чи не допускати податківців до перевірки, і у разі їх недопуску – активно вживати заходів щодо попередження негативних наслідків такого рішення.

З наступною доповіддю виступила Олександра Яценко, адвокат АК «Юридичні традиції», з доповіддю щодо захисту інтересів клієнтів під час стягнення податкового боргу та особливостей скороченого провадження в адміністративних справах про стягнення податкового боргу.

Доповідач звернула увагу на необхідність оскарження податкових повідомлень-рішень з дотриманням стислих процесуальних строків, з метою запобігання набрання податковим зобов’язанням статусу узгодженого, що тягне за собою право податкової на звернення стягнення на майно. 

У разі, якщо податковий орган встигне стягнути податкове зобов’язання, то повернути такі кошти буде неможливо, навіть у разі скасування податкового повідомлення-рішення. У такому випадку платник податків буде мати переплату з відповідного податку. Олександра Яценко зазначила, що це тягне негативні наслідки для платника податків – позбавлення обігових коштів.

В рамках сесії, присвяченій актуальним питанням податкового права, з доповіддю на тему «Незаконність перевірки та інші процедурні порушення податкових органів як самостійна та достатня підстава для скасування податкових повідомлень-рішень. Перспективи відповідних спорів у Європейському суді з прав людини» пізніше виступила Катерина Гупало, адвокат, старший експерт юридичної фірми «КМ Партнери».

Епіграфом до своєї доповіді Катерина Гупало обрала цитату з твору єзуїтського патера Германа Бузенбаума «Основы морального богословия" (1645), в якому він писав: «Кому дозволена цель, тому дозволены и средства», зазначивши, що податкові органи вдаються в своїй роботі до єзуїтських методів.

Доповідач звернула увагу присутніх на позицію судів, згідно якої допущені податковими органами порушення порядку призначення перевірки не впливають на результати перевірки.

Однак, пані Гупало зазначила, що такий підхід суду суперечить позиції КСУ, який, визнаючи закон № 2222 неконституційним, керувався тим, що при його прийнятті була порушена сама процедура розгляду, ухвалення та набрання чинності. Зокрема Конституційний суд зазначив, що: «Таким чином, Верховна Рада України прийняла Закон N 2222, не дотримавши встановленої Конституцією України процедури його розгляду та ухвалення, чим порушила положення її частини другої статті 6, частини другої статті 19, пункту 1 частини першої статті 85, статті 159».

«Вважаю, що такий підхід підлягає застосуванню по аналогії і в розглядуваному випадку. Іншій підхід означав би законодавчу невідповідність і протиставлення в тому числі підходу Конституційного суду», – зазначила Катерина Гупало.

По завершенні обіду модератор третьої сесії Олександр Кошовий, адвокат, керуючий партнер ЮК «Кошовий і Партнери», керівник Секції ААУ з фондового ринку, запросив учасників продовжити роботу Форуму та передав слово Віталію Корсаку, судді ВГСУ, який виступив з цікавою для багатьох присутніх темою «Актуальні питання судової практики розгляду господарськими судами корпоративних спорів».

Віталій Антонович ознайомив адвокатів з найбільш поширеними підставами корпоративних спорів та практикою їх розгляду господарськими судами. Наголосив на необхідності правильного вибору учасниками корпоративних відносин способів захисту свої прав. Звернув увагу на масові помилки визначення позивачами підсудності спорів господарським судам та судам загальної юрисдикції.

Віталію Корсаку зазначив, що слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені при прийнятті рішень загальними зборами та іншими органами управління, є підставою для скасування таких рішень. Такими є лише порушення, які потягли прийняття неправильного рішення та порушення вимог законодавства.
 
Наступним доповідачем став Олексій Петрашко, член Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, який розповів присутнім про проблемні питання правового регулювання фондового ринку.

Олексій Петрашко зазначив, що найбільшою проблемою є те, що елемент державного регулювання завжди відстає від сьогодення.

Доповідач нагадав адвокатам, що з жовтня 2013 року країна переходить на бездокументарну форму всіх цінних паперів.

З останньою в рамках третьої сесії доповіддю на тему «Делегування повноважень в сфері публічно-правових відносин на фондовому ринку України» виступив Сергій Антонов, Голова Ради асоціації «Українські фондові торговці».

Сергій Антонова зазначив, що  Асоціації «Українські фондові торговці» саморегулююча організація. Доповідач запевнив присутніх, що чим дальше, тим більшу роль фондовий ринок буде відігравати в економічному та соціальному житті суспільства.

Після перерви Олег Чернобай, адвокат, керуючий партнер ЮК «Чернобай та Партнери», член Правління ААУ, відкрив роботу останньої четвертої сесії Форуму, який запропонував до уваги присутніх доповідь Наталії Блажівської, судді Вищого адміністративного суду України, члена Європейської Асоціації Суддів Адміністративних Судів, про особливості розгляду адміністративних справ щодо оскаржень рішень, дій чи бездіяльності Державної служби інтелектуальної власності України.

Наталія Євгенівна акцентувала увагу на тих критеріях, за якими суд оцінює рішення, дії та бездіяльність органів, що реєструють права інтелектуальної власності, зокрема, критерій пропорційності; чи у спосіб, передбачений Конституцією і законами України, в межах повноважень винесено рішення, вчинені дії чи допущено бездіяльність; а також обґрунтованість.

Наталія Блажівська закликала адвокатів посилатися на рішення ЄС «Пронін проти України», яке містить важливий постулат ЄС: кожний аргумент має бути проаналізований судом. «Ви маєте наполягати на тому, щоб кожний важливий та доречний був проаналізований судом», –  наголосила суддя.

Наступним виступив Микола Потоцький, к.ю.н., адвокат, заступник начальника відділу організації судового захисту прав ДП «Український інститут промислової власності», з доповіддю, якою висвітлив тему: «Еволюція способів захисту прав інтелектуальної власності в умовах інформаційного суспільства».

Пан Потоцький виклав докладний аналіз судової практики та навів цікаві приклади, коли суд застосував засіб захисту, не передбачений законодавством.

Щодо засобів фіксування факту розміщення інформації в мережі Інтернет, Микола Потоцький наголосив на наявність цікавою практики дослідження доказів: в судовому засіданні було оглянуто доказ у місці його знаходження – в мережі Інтернет. 

Продовжила четверту сесію Форуму з доповіддю «Забезпечення доказів у мережі Інтернет» Онищук Алла, старший судовий експерт Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України.

Доповідач звернула слухачів на складність доказування факту опублікування певної інформації в мережі Інтернет, оскільки така інформація може в будь-який момент зникнути. «Отже, – зазначила пані Онищук, – необхідно забезпечити цей доказ до моменту звернення до суду.

В Російській Федерації законодавством передбачений такий спосіб фіксування розміщення інформації в Інтернет, як нотаріальне завірення Інтернет сторінок.

В Україні зафіксувати дані в мережі Інтернет можна шляхом проведення експертного дослідження, яке здійснюється лише державними експертними установами. Експерт повинен бути атестований за двома спеціальностями: дослідження, телекомунікаційних систем (обладнання) та засобів; дослідження, пов’язані з комп’ютерними програмами і компіляціями даних (базами даних).

Алла Ігорівна зазначила, що фіксація даних при проведенні дослідження відбувається наступним чином: перевірка доменного імені; фіксація редиректа на інше доменне ім'я; фіксація даних, отриманих за допомогою сервісу Whois; визначення IP-адреси, якій відповідає доменне ім'я; фіксація даних про компанію, що надає послуги хостингу для даного доменного імені; перевірка коректності відображення вмісту Web-сайту; відображення головної сторінки; переходи на сторінки, на яких розміщені об’єкти інтелектуальної власності, чи інформація, що мають значення для дослідження, та їх фіксація; фіксація аудіо, відео або текстових файлів, розміщених на Web-сайті, що мають значення для дослідження; фіксація всього Web-сайту, якщо це необхідно.

По завершенні доповіді Алли Онищук модератора сесії запросив до мікрофону Поліщук Інну, судового експерта, оцінювач Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності, яка розповіла присутнім про проблеми кваліфікації злочинів, пов’язаних з порушенням прав на торговельну марку, доповідач.

Доповідач проаналізувала склад злочину, передбаченого ст. 229 КК України, зробивши наголос на тому, що цей злочин – з матеріальним складом. У правозастосовній практиці існує чимало нез’ясованих питань при кваліфікації діянь за ст. 229 КК України, що стосуються визначення розміру матеріальної шкоди. Враховуючи, що   певний розмір матеріальної шкоди є обов’язковою ознакою, наявність якої утворює склад злочину, слідчі для з’ясування її розміру призначають судову експертизу. Основний показник при розрахунку розміру матеріальної шкоди – кількість фальсифікату.
Експерт зазначила, що при розрахунку матеріальної шкоди при порушеннях прав інтелектуальної власності прийнято виходити з того, що на час вчинення правопорушення один контрафактний товар витісняє з ринку один оригінальний товар.

На наочному прикладі пані Поліщук продемонструвала, що у разі здійснення правильного розрахунку розміру матеріальної, протиправні діяння, які були кваліфіковані слідчими як злочин, слід кваліфікувати як замах. У зв’язку з цим доповідач звернула увагу на те, що неправильна кваліфікація злочинів порушує права та законні інтереси держави і окремих громадян; перешкоджає нормальному відправленню правосуддя; підриває авторитет органів розслідування і суду, а в кінцевому результаті –  авторитет держави. Це може призвести до притягнення невинного до кримінальної відповідальності або призначення винному покарання, що не ґрунтується на законі.

З доповіддю на тему «Європейська система захисту прав людини. Проблеми інтерпретації рішень Європейського Суду з прав людини в національну систему судочинства» виступила Павлова Олена, адвокат, голова Комітету ААУ з міжнародної юридично-правової інтеграції та прав людини, Керуючий партнер ПГ « Павлова та Партнери».

Підводячи підсумки Форуму Президент ААУ Ольга Дмитрієва, звернулася до всіх учасників з проханням поділитися враженнями від Форуму, наголосила, що ААУ дуже цінує та чекає на зворотній зв’язок. Подякувала всім виступаючим за дуже інформативні, корисні доповіді та висловила особливу подяку Комітет ААУ з публічного права. Побажала всім учасникам Форуму успіхів в роботі, щоб погода радувала, а клієнти платили.

Ольга Дмитрієва запросила всіх на вже традиційний захід, присвячений питанням адвокатської діяльності, який відбудеться восени, та запропонувала адвокатів поділитися, яких доповідачів вони хотіли би почути та на які питання хотіли би отримати відповіді.

Асоціація адвокатів України висловлює особливу подяку Асоціація адвокатів України висловлює особливу подяку Юридичній компанії «Дмитрієва та Партнери», в особі Керуючого партнера Ольги Дмитрієвої, Юридичній компанії «КМ Партнери», в особі Керуючого партнера Олександра Мініна, Адвокатській компанії «Юридичні традиції», в особі Керуючого партнера Агії Ахундової, Юридичній компанії «Гвоздій та Оберкович», в особі Керуючого партнера Валентина Гвоздія, Юридичній компанії «Чернобай та Партнери», в особі Керуючого партнера Олега Чернобая, Юридичній компанії «Кошовий і Партнери», в особі Керуючого партнера Олександра Кошового, Адвокатському об’єднанню «Нацина Рачук», в особі Керуючого партнера Олега Рачука, Адвокатській компанії «Маршаллєр і партнери», в особі керуючого партнера Зої Ярош, за фінансову підтримку заходу. Генеральному інформаційно-правовому партнеру «ЛІГА ЗАКОН», Ексклюзивному Інтернет – партнеру «ЮРЛИГА», Аналітичному медіа - партнеру журналу «Юрист&Закон», Генеральному медіа партнеру - Всеукраїнському щотижневому професійному юридичному виданню «Юридична газета», журналу «Адвокат», газеті «Юридична практика», газеті «Закон і бизнес», газеті «Поради юриста», журналу «Адвокат Бухгалтера», журналу «Нові люди», видавничій організації «Юстініан», виданню «Юрінком інтер», порталам: «Pravotoday», «Адвокати Днепропетровщини», «Юристи», газеті «Правовий тиждень», державному підприємству «Українська правова інформація», мобільній правовій системі «Iplex», «Центру навчальної літератури», адвокатському об’єднанню «Arzinger», Міжнародній бізнес школі «NIKLAND».




Презентації: 

Вдовичен Олег Олександрович 

Гупало Катерина Петрівна 

Поліщук Інна Юріївна 

Гвоздій Валентин Анатолійович 

Онищук Алла Ігорівна 

Повернення до списку



ГЕНЕРАЛЬНІ ПАРТНЕРИ



ПАРТНЕРИ КОМІТЕТІВ