Карта сайту > Головна> Попередні заходи> Відбувся Круглий стіл «Законодавче регулювання порядку укладення шлюбу з іноземцем, захисту особистих та майнових прав подружжя, один з яких є іноземцем»

Відбувся Круглий стіл «Законодавче регулювання порядку укладення шлюбу з іноземцем, захисту особистих та майнових прав подружжя, один з яких є іноземцем»

Відбувся Круглий стіл «Законодавче регулювання порядку укладення шлюбу з іноземцем, захисту особистих та майнових прав подружжя, один з яких є іноземцем»

 

Відбувся круглий стіл Комітету сімейного права та майнових спорів Асоціації адвокатів України на тему: «Законодавче регулювання порядку укладення шлюбу з іноземцем, захисту особистих та майнових прав подружжя, один з яких є іноземцем».

29 вересня 2015 року в великій конференц-залі Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова відбувся круглий стіл Комітету сімейного права та майнових спорів Асоціації адвокатів України на тему: «Законодавче регулювання порядку укладення шлюбу з іноземцем, захисту особистих та майнових прав подружжя, один з яких є іноземцем».

Захід розпочався із вітального слова Президента Асоціації адвокатів України О.В. Чернобая, який привітав учасників та наголосив на актуальності тематики. Професор Академії адвокатури України, доктор юридичних наук, Заслужений юрист України, автор Сімейного Кодексу України Зорислава Василівна Ромовська окреслила проблематику по темі заходу. Зокрема, звернено увагу присутніх на термінологію, що шлюб укладається вдома, а реєстрація вже здійснюється в органах РАЦСу. Також Зориславою Василівною було окреслено проблематику «азіації» у східних регіонах Україні та збільшення фіктивних шлюбів у зв’язку з цим. 

Модератори заходу: Член ради Комітету сімейного права та майнових спорів Ющак Анна (адвокат Української іноземної юридичної колегії, член Ради Комітету сімейного права та майнових спорів ААУ, LLM (Європейський університет Віадріна, ФРН) та Голова Комітету сімейного права та майнових спорів Гаро Ганна (адвокат, к.ю.н., медіатор, Керівник Юридичного агентства Ганни Гаро, Голова Комітету сімейного права та майнових спорів ААУ) представили також інших запрошених осіб – Йовжія Олександра Михайловича, представника від офісу Уповноваженого Президента України з прав дитини М.М. Кулеби та Антошко Ірину Ігорівну, начальника служби у справах дітей Голосіївської РДА у м. Києві,  та побажали плідної та цікавої дискусії.

Першим доповідачем Оленою Володимирівною Завгороднєю, начальником Відділу міжнародної правової допомоги Управління державної реєстрації актів цивільного стану Департаменту державної реєстрації Мін’юсту з точки зору нормативно-правових актів України було висвітлено про порядок реєстрації шлюбу з іноземцем на території України. Доповідач виділила основні вимоги для реєстрації шлюбу: шлюбний вік, добровільність, одностатевість, не перебування в іншому шлюбі, а також розкрила порядок самої державної реєстрації. Також наголошено на збільшенні випадків незаконного перетину кордону громадянами східних держав, які укладають шлюби з метою легалізації перебування на території Україні. 

Гостру дискусію викликало питання оформлення підтвердження сімейного стану для іноземця, який укладає шлюб на території України. Зокрема, наголошено, що така особа сама несе відповідальність за достовірність повідомлених даних про себе, зокрема, що, укладаючи шлюб, вона не перебуває в іншому шлюбі. Роз’яснено, що такий підхід викликано тим, що неможливо простежити достовірність таких даних оскільки в паспорті іноземного громадянина відмітка про реєстрацію шлюбу не проставляється. Також зазначено, що відмітка про реєстрацію шлюбу у паспорт іноземного громадянина не проставляється, оскільки його паспорт – це власність іноземної держави. 

Круглий стіл було продовжено доповіддю представника Міністерства закордонних справ України Новосьолова Олександра Борисовича з питання порядку реєстрації шлюбу в консульській установі або в дипломатичному представництві України за кордоном, який розповів, що процедура реєстрації така сама, як і на території України, оскільки консульства та дипломатичні представництва керуються законодавством України. Олександр Борисович зазначив, що такими питанням займаються безпосередньо консул або віце-консул. Він наголосив на тому, що тільки громадяни України, які мають законне право перебування на території іноземної держави можуть звернутися за реєстрацією шлюбу. При цьому, було підкреслено, що український консул реєструє шлюби тільки тоді, коли обоє наречених є громадянами України, бо якщо одна зі сторін є іноземцем, то реєстрація такого шлюбу в консульській установі або в дипломатичному представництві України може бути розцінена як втручання в справи іншої держави.  

Активну участь у дискусії брала Ольга Поєдинок, адвокат, к.ю.н., старший викладач кафедри зовнішньої політики і дипломатії Дипломатичної академії України при Міністерстві закордонних справ України. Пані Ольга прокоментувала доцільність вдосконалення Інструкції про порядок реєстрації актів цивільного стану в дипломатичних представництвах та консульських установах України, а також звернула увагу на основні норми Закону України «Про міжнародне приватне право», які регулюють зазначене питання. Зокрема, було наголошено, що якщо шлюб було укладено за кордоном, то він буде визнаватися на території України, якщо для української сторони були дотримані всі вимоги щодо підстав недійсності шлюбу, визначені законодавством України. І навіть, якщо українка виходить заміж за громадянина ісламської держави, у якій дозволено мати декілька офіційних дружин, в Україні шлюб такої жінки повинен визнаватися. 

Про реєстрацію шлюбу за іноземним законодавством / Підготовку документів від громадян України для укладення шлюбу за кордоном розповіла Анна Ющак, адвокат Української іноземної юридичної колегії, член Ради Комітету сімейного права та майнових спорів ААУ. Пані Анна ще раз наголосила на порядку підтвердження сімейного стану з метою реєстрації шлюбу в іншій державі для громадян України. Доповідач окреслила окремі аспекти одруження в Німеччині з посиланням на офіційну інформацію з сайту посольства, можливість вчинення нотаріальних дій щодо засвідчення вірності копії паспорта, а також звернула увагу на Конвенцію про міжнародне свідоцтво про шлюбоспроможність від 5 вересня 1980 року. Ще одним цікавим аспектом доповіді було висвітлення різних підходів іноземних держав до питань зміни та збереження дошлюбних прізвищ, а також права чоловіка/дружини на спадковий почесний титул другого з подружжя. 

Наступною із доповіддю про договірні способи врегулювання особистих та майнових прав подружжя, один з яких є іноземцем, виступила доповідач Ірина Петрівна Лихолат, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу, кандидат юридичних наук. Доповідач звернула увагу на роль нотаріуса та форми врегулювання прав подружжя, один з яких є іноземцем. Також детально було окреслено види можливих договорів та відокремлено шлюбний договір як один таких договірних способів, який нотаріуси України можуть посвідчити, дотримуючись вимог міжнародних договорів.

 Ірина Петрівна розкрила особливості укладання договорів зі участю іноземців, що є випадками правовідносин із іноземних елементом, види відповідних колізійних прив’язок, складнощі, що виникають при посвідченні  таких договорів. Крім того, було вказано на доцільність включення до шлюбних договорів «з іноземним елементом» положень про вибір сторонами матеріального права, що підлягає застосуванню до їхніх правовідносин, а також суду, компетентного розглядати спори, які можуть виникнути з договору (суди України чи іноземної держави).

На завершення Ганна Гаро, адвокат, к.ю.н., медіатор, Керівник Юридичного агентства Ганни Гаро, Голова Комітету сімейного права та майнових спорів ААУ, у презентації познайомила учасників круглого столу з основними відмінностями правового регулювання фактичних шлюбних відносин в Україні та за кордоном. Доповідач виділила можливі майнові ризики та гарантії захисту майнових прав осіб, які проживають у фактичних шлюбних відносинах.

Пані Ганна окремо наголосила на нерівності немайнових прав подружжя та осіб, що обрали «цивільний» шлюб, зокрема зазначила, що проживання однією сім’єю жінки й чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них права на спадкування за законом у першу чергу, оскільки особу, яка проживала з померлим однією сім’єю, законодавцем віднесено аж до четвертої черги спадкоємців за законом.

У вигляді таблиці було окреслено про правове регулювання в європейських та англо-американських країнах, які визнають фактичні шлюбні відносини на законодавчому рівні. Як висновок наголошено на тому, що особам з різним громадянством, які свідомо вирішили не укладати шлюб, варто правильно скласти договір, який би визначав матеріальне право країни, що буде застосовуватися до врегулювання можливих спорів у майбутньому та закріплював би основні домовленості щодо розподілу майна у випадку розірвання фактичних шлюбних відносин.

За результатами обговорення теми круглого столу учасники дійшли до висновку, що спірним є питання необхідності визнання в судовому порядку факту існування фактичних шлюбних відносин для поділу спільно нажитого майна набутого в період проживання в «цивільному шлюбі» в ситуації, якщо немає спору та обидві сторони це визнають. Що перед реєстрацією шлюбу з іноземцем українській стороні все-таки необхідно продумувати можливі ризики та застосовувати всі можливі договірні способи захисту особистих та майнових прав подружжя.  


Назва заходу:  Круглий стіл «Законодавче регулювання порядку укладення шлюбу з іноземцем, захисту особистих та майнових прав подружжя, один з яких є іноземцем»
Дата проведення:  29.09.2015
Місце проведення:  Конференц-зал Головного корпусу Університету ім. М. Драгоманова
Організатор:  ААУ

Повернення до списку


 
ГЕНЕРАЛЬНІ ПАРТНЕРИ



ПАРТНЕРИ КОМІТЕТІВ



ІНФОРМАЦІЙНІ ПАРТНЕРИ